Буковина в цьому сезоні творить щось неймовірне, так і хочеться сказати - безпрецедентне. 16 перемог поспіль - такого Чернівці ще не бачили. Навіть Баварія вже "здулася", перервавши аналогічну переможну серію, а Буковина продовжує. Сьогодні в матчі із Інгульцем це може тривати, але про всяк випадок Terrikon.com фіксує дивовижне шоу на високій ноті та дивиться, чи бачив футбол щось подібне...

І відразу скажемо - бачив, і набагато більш вражаюче. Світовий рекорд за кількістю перемог, здобутих поспіль у всіх турнірах, належить саудівському Аль-Хілялю і встановлений зовсім недавно - у 2024 році. Ось це було справді шоу! Всеперемагаюча саудівська команда перемогла 34 рази поспіль. Почалося це 25 вересня 2023 року матчем на Кубок короля СА з Аль-Джабалайном, а закінчилося 17 квітня 2024 року в півфіналі Кубка азіатських чемпіонів - Аль-Айн з ОАЕ виграв 4:2, поклавши кінець веселощам. Так-так, той самий Аль-Айн, в якому незадовго до того працював Сергій Ребров (але в матчі, про який ми говоримо, еміратців тренував вже зовсім Ернан Креспо).

Такий світовий рекорд. А який європейський? Тут ми бачимо неіснуючу команду Белфаст Селтік, яка в 20-30-ті роки домінувала у себе на батьківщині, а в сезоні 1947/48 видала переможну серію з 31 матчу у всіх турнірах. На жаль, незабаром після цього клуб припинив існування, останню згадку про нього в анналах ми бачимо в 1960 році, але як світовий рекордсмен він фігурував у всіх статистичних джерелах аж до 2024 року - поки його не перевершив Аль-Хіляль.

Ну, а якщо брати існуючі клуби? Тоді європейським рекордсменом вийде угорський Уйпешт. Він виграв 30 разів поспіль трохи раніше, ніж своє досягнення встановлював Белфаст Селтік - в 1945-1946 роках. У той турбулентний післявоєнний час Уйпешт панував у національному футболі, а знаменита зв'язка форвардів Ференц Суса - Дьюла Женгеллер творила дива. Скориставшись слабкістю одних вічних суперників і дезорганізацією інших, цей спритний клуб громив усіх поспіль. Нинішній Уйпешт - залізний середняк вищого угорського дивізіону, минулого року посів 7-е місце з 12, зараз йде на 9-му місці.

Ну, а якщо брати до уваги тільки матчі національних чемпіонатів? Тоді і європейський, і світовий рекорд буде у Бенфіки. Її переможна серія складається з 29 матчів і сталася, як не дивно, не в 60-х, коли цей клуб був континентальним гpaндом і двічі вигравав Кубок чемпіонів, а на початку 70-х. Серія з 29 перемог у чемпіонаті Португалії стартувала в кінці сезону 1971/72, який приніс "орлам" золото, і тривала більшу частину наступного. Ще блискучий в ті роки Ейсебіо пізніше відзначив внесок у це диво англійського тренера Джиммі Хегана: "Йому подобалася дисципліна. Всі гравці вважали, що його тренування неймовірно виснажують, але тільки коли команда почала перемагати, ми зрозуміли, що воно того варте. Він надавав нам додаткову силу, і тому ми виграли в той період три чемпіонати поспіль".

У XXI столітті рекорд майже повторило загребське Динамо. У той час там починали свою кар'єру такі люди, як Едуардо, Лука Модріч, Ведран Чорлука. Розгром Істри 8 листопада 2006 року з рахунком 5:1 поклав початок переможній серії, яка перервалася лише 23 вересня 2007 року, коли загребці поступилися Вартексу (нині Вараждин) - 3:4. Напередодні тієї зустрічі тренер Динамо Бранко Іванкович заявив: "У нас чудовий колектив, а Динамо - великий клуб. Ми збираємося виграти 29-й матч поспіль і повторити рекорд Бенфіки, щоб нинішнє покоління динамівців зайняло гідне місце в історії світового футболу". Не вийшло. Але своє місце в історії, нехай і не таке явне, той загребський склад заслужив.

Давайте тепер подивимося в бік України. І що ж ми тут бачимо? Неймовірну серію Шахтаря з 25 перемог поспіль у всіх турнірах, яка розпочалася 10 березня 2012 року в Маріуполі (2:1 з Іллічівцем у чемпіонаті України) і закінчилася 2 жовтня 2012 року, коли "гірники" не змогли в Турині обіграти Ювентус (1:1). Це був практично бездоганний Шахтар - напевно, найкращий склад з тих, які вдавалося зібрати Мірчі Луческу протягом своєї донецької кар'єри. Ах, що це була за команда! З Даріо Срною, Фернандіньо, Вілліаном, Генріхом Мхітаряном, Алексом Тейшейрою - казка, а не команда! У той період Шахтар 5 разів поспіль ставав чемпіоном країни - але навіть на тлі такого тотального домінування 25 перемог поспіль виглядають дивно.

Ну, а тепер повернемося, нарешті, до нинішньої Буковини, до її 16-матчевої серії, яка вражає футбольних сучасників і, дасть Бог, ще триватиме.

Безпрецедентна серія клубу з Чернівців стартувала 15 серпня неочевидною перемогою 4:3 над Пробієм у Першій лізі, яку Буковина ледь не втратила, ведучи 4:1. І пішло, пішло... Втім, ця прекрасна справа не раз висіла на волосині. І могла обірватися майже на самому початку. 5 вересня з Прикарпаттям все йшло до нічиєї 1:1 - але на 88-й хвилині Родіон Плакса все-таки забив вирішальний гол. Далі теж траплялися проблеми. 18 вересня в 1/16 Кубка України Карпати були обіграні мінімально - 1:0. 25 вересня перемогу над Феніксом-Маріуполь приніс удар Вадима Вітенчука лише на 90-й хвилині. Загалом, серія Буковини зовсім не нагадувала нищівну ходу - проте, команда Сергія Шищенка вигравала раз за разом, і поки що її збити з цього ритму нікому не вдалося.

Підсумок - вихід до чвертьфіналу Кубка України та впевнене лідерство в Першій лізі (9-очкова перевага над Чорноморцем після 15 турів - винятковий фундамент для повернення до вищого дивізіону, де Чернівці не фігурували з сезону 1993/94). Що не скажи - феномен, за яким цікаво спостерігати. Ні, ну правда, а раптом ці зухвалі хлопці замахнуться на рекорд Аль-Хіляля?