ЛНЗ став "зимовим чемпіоном" УПЛ. На початку сезону таке передбачити навряд чи хтось ризикнув би, але подивіться на таблицю першості та переконайтеся самі. Що це — диво, випадковість чи результат якоїсь небаченої системи? Terrikon.com намагається розібратися...

Диво

Історія черкаського футболу нічого подібного ніколи не бачила. Чесно кажучи, історія черкаського футболу взагалі мало що бачила. Найвищим досягненням для нього залишався півфінал Кубка України 2013/14, куди зміг прорватися представник регіону Славутич, який виступав тоді у Другій лізі. А ось в елітному дивізіоні чемпіонату України - взагалі ніяких появ. Хоча топ-футболістів ця земля народжувала, наприклад, Артема Довбика. А пристойної команди - ні.

І ось - ЛНЗ. В УПЛ цей колектив живе вже третій сезон. Дебют вийшов впевненим - 7-е місце. Продовження гірше - 12-е. Мало що чекали від черкасців і зараз - а вони взяли й здивували. Так, що дійсно можна говорити про диво. Особливо на тлі того, що старт був не таким вже й видатним - 2 перемоги, нічия і 2 поразки в стартових 5 турах при дуже скромній результативності (всього 4 голи).

Надалі забивати команда принципово більше не стала, але ось очки набирала справно. І практично перестала пропускати. На даний момент в пасиві ЛНЗ - всього 8 пропущених голів, по 0,5 в середньому за матч. А ще дивніше те, що половина з них припадає на аномальний поєдинок з Олександрією (1:4). Тобто, в інших 15 матчах пропущено всього по 0,26 голів за гру. Фактично, ЛНЗ дозволяв забити собі лише в одному матчі з чотирьох (!). А в 11 матчах (!) йшов з поля "сухим". Ну, чи це не диво?

І останній нюанс. ЛНЗ зумів протягом одного кола виграти у Шахтаря і Динамо. Таке в історії чемпіонатів України, звичайно, спостерігалося, але, прямо скажемо, не часто.

Випадок

Є дуже хороша фраза, яка пояснює все: "Чудеса трапляються, тільки якщо вони дуже добре підготовлені". Хто ж готував цей феєричний зліт? Хто цей загадковий фокусник?

Зрозуміло хто. Звичайно, новий головний тренер Віталій Пономарьов, який переїхав до Черкас минулого літа. Перед цим він плідно попрацював у Русі, і хоча таких злетів там не переживав, але команду створив дуже симпатичну, і в сезоні 2923/24 серйозно боровся за 4-е місце. Так, потім Рух розвалився, але в тому Пономарьова не було вини - просто закінчилися вільні гроші у власника клубу. Коротше кажучи, в особі Пономарьова ЛНЗ отримав людину, яка добре проявила себе на рівні УПЛ.

Взагалі-то, прихід Пономарьова в ЛНЗ - справа випадку, все могло влітку піти інакше, переговори велися ще з кимось. В кінцевому підсумку, спрацювало те, що генеральний директор ЛНЗ Василь Каюк пройшов через структуру Руха, знав Пономарьова особисто і розумів, як він працює. Ось це старе знайомство, в кінцевому підсумку, і зіграло вирішальну роль.

Пономарьов відомий як людина системна, він любить все вибудовувати та розписувати. У ЛНЗ йому гарантували дві речі: що в його роботу втручатися не стануть і що всі покупки будуть узгоджувати з ним. Плюс, на даному етапі команду дуже пристойно фінансують. Головне - стабільно, хоча й нічого такого фантастичного (бюджет клубу оцінюється в районі 10 мільйонів євро, а загальна вартість гравців на даному етапі, за версією Transfermarkt - 13,23 мільйона євро). Але Пономарьову й не були потрібні дорогі покупки. Йому потрібні були конкретні люди. І він отримав те, що хотів.

Система

Пономарьова характеризують як реаліста і прагматика. Він не малює повітряних замків і ідеальних схем. Він твердо стоїть на землі. Він виходить з можливостей людей, які є у нього в розпорядженні. Розібравшись з цим, він створює під них модель і малює схеми. І завжди починає зі створення міцного захисту. У Русі було те ж саме - команда теж пропускала дуже неохоче (31 гол у позаминулому сезоні, 27 - у минулому). Але в ЛНЗ його тренерський підхід доведений до абсолюту.

Багатьох дратує, що команда Пономарьова часто виграє з єдиним забитим голом. У 16 матчах це сталося 6 разів - тобто, більше половини своїх перемог (всього 11) ЛНЗ здобув з рахунком 1:0. Причому в тому числі, і над суперниками зовсім не преміальними - наприклад, над Епіцентром і Кудрівкою. Черкаська команда навіть в таких ситуаціях не поспішає розкриватися, діючи так, як вміє найкращим чином. А це найкоротшим шляхом веде до потрібного результату.

Система Пономарьова в кінцевому підсумку націлена на отримання очок. В ЛНЗ у нього якимось чином склалися всі пазли, тому очок заробляється дивно багато. Його команда - не найкраща в сенсі яскравої гри, красивих комбінацій, загальної динаміки. Але вона абсолютно найкраща в умінні досягати результату. Таку команду створив тренер - і так вона функціонує.

Принаймні, поки що. Що з ЛНЗ буде до весни - неясно. Наскільки позначиться втрата кращого бомбардира Проспера Обаха? Чи зможе його замінити Бабукар Фаал або якийсь інший новобранець? Кого ще команда втратить у найближчі тижні? На ці та інші питання ми отримаємо відповіді трохи пізніше. Ну, а поки можна привітати Віталія Пономарьова і його команду з результатом, на який вони навряд чи розраховували і який, без сумніву, увійде в історію. Вже увійшов.

Підписуйтесь на сторінку terrikon.com в Facebook