Сьогодні Шахтар завершує груповий турнір Ліги конференцій матчем з хорватською Рієкою. Навіть нічиєї "гірникам" буде достатньо, щоб завершити цю стадію в топ-8 і відразу потрапити в 1/8 фіналу.

Хоча, звичайно, Арда Туран говорить тільки про перемогу. Але чи легко її буде здобути? Який суперник нам дістався? За традицією, Terrikon.com досліджує це питання - і знаходить чимало цікавого...

Почнемо з того, що Рієка - найсерйозніший суперник з усіх, з ким Шахтар вже зіграв, якщо судити за становищем у турнірній таблиці. Всі попередні наші опоненти на даний момент скупчилися внизу, поза зоною плей-оф. А ось Рієка посідає 14-те місце і цілком претендує на продовження боротьби. І очки їй дуже потрібні. Перемога над Шахтарем дозволяє навіть сподіватися на потрапляння в топ-8. Нічия закріплює в топ-24. Поразка може стати крахом всіх надій. Так що битися хорвати будуть серйозно, можна не сумніватися.

Тим часом, виступ Рієки в нинішній великій групі ЛК вражаючим ніяк не назвеш. Він вийшов дещо нерівним. На старті - гостьова поразка 0:1 від вірменського Ноа (17-е поточне місце). Далі - домашня перемога 1:0 над празькою Спартою (6-е). Потім - майже провальний виїзд до Гібралтару (1:1 з Лінкольн Ред Імпс, 24-е місце). Вдома - 0:0 з грецьким АЕКом (4-е). І тільки п'ятий матч подарував уболівальникам Рієки яскраві емоції - домашні 3:0 зі словенським Цельє (12-е).

При цьому, звернемо увагу - суперники у Рієки були набагато серйозніші, ніж у Шахтаря, ми спеціально навели їхні поточні позиції в ЛК. Тобто, якісь втрати очок були неминучими, але навіть у такій ситуації Рієка змогла зібрати їх достатньо, щоб виглядати пристойно в турнірній таблиці. Відзначимо ще одну цікаву обставину: з завідомо сильнішими суперниками хорвати зіграли чомусь успішніше, ніж з менш рейтинговими Ноа і Ред Імпс. Тобто, вміють зібратися на фаворитів. Ще одна ознака того, що Шахтарю сьогодні не буде легко.

Згадаймо ще, що у Рієки до Ліги конференцій у цьому сезоні було й інше єврокубкове життя. Адже вона починала ще в Лізі чемпіонів, але там відразу поступилася болгарському Лудогорцю в 2-му кваліфікаційному раунді (0:0, 1:3). Перейшла в Лігу Європи, де цікавим чином здолала ірландський Шелбурн (1:2 вдома, 3:1 в гостях). Але далі, в останньому раунді кваліфікаційного плей-оф, нічого не змогла вдіяти з грецьким ПАОКом - вигравши вдома 1:0, в гостях зазнала відвертого приниження (0:5). Після чого і опинилася в групі ЛК.

Всі ці результати малюють перед нами команду настрою, якої боятися, звичайно, не варто, але вухо треба тримати гостро, а ще краще - відразу два.

Рієка, що представляє одне з найвідоміших хорватських морських міст - клуб, можна сказати, старовинний, заснований в 1904 році, але дуже довго проживав на крихтах з панського югославського столу. Тільки в 80-ті роки він почав займати високі місця в чемпіонаті тоді ще існуючої країни, почав виступати в єврокубках, де мав на своєму рахунку нічию 0:0 в Ювентусом в 1980 і навіть перемогу над Реалом 3:1 в 1984, але жодного разу далі другого кола ніде не просунувся. Коли почався окремий чемпіонат Хорватії, Рієка там утвердилася в статусі міцного середняка, іноді здатного на якийсь сплеск, але в основному баражуючого в районі 6-7 місця.

Перелом настав тільки в минулому десятилітті, коли Рієка, на подив багатьох, перетворилася на одного з фаворитів. Вона фінішувала на 3-му місці в сезоні 2012/13 і з тих пір тільки один раз опинилася за межами топ-3. І нарешті стала чемпіоном у 2017 році, а в минулому сезоні цей успіх повторила. Підйом стався не на рівному місці. У 2012 році власником контрольного пакета акцій Рієки став італійський бізнесмен Габріеле Вольпі, власник Спеції. Він вклав у свою хорватську справу суму, достатню, щоб забезпечити їй успіх. У 2017 році його частку (70 відсотків) перекупив місцевий бізнесмен Дамір Мішкович (він і раніше брав участь у фінансуванні клубу, 30 відсотків акцій якого за традицією утримує мерія міста Рієки). Мішкович - особистість цікава, колишній професійний футболіст (воротар), випускник морського ліцею, який став магнатом морських перевезень. Для нього підняти Рієку до вершин було мрією всього життя. Зрештою, вклавши в клуб 50 мільйонів євро, він свого домігся.

Найвідомішим футболістом, який відзначився в команді за цей час, був, безумовно, Андрій Крамарич, якого зараз знає весь світ. Вихованець загребського Динамо, цей гравець, посварившись з керівництвом, у 2013 році перейшов до Рієки й провів там півтора чудових роки, поки не був проданий до Лестера за 9,7 мільйона фунтів. Це досі залишається трансферним рекордом клубу, з яким сьогодні грає Шахтар.

У сьогоднішньому складі Рієки зірок такого калібру немає, хіба що - Тоні Фрук, 24-річний атакуючий півзахисник, якого останнім часом почали залучати до збірної Хорватії - він взяв участь у 5 матчах відбору до чемпіонату світу і навіть забив гол Гібралтару. Фрук і в минулому сезоні забив більше за всіх за клуб у чемпіонаті країни (11), і зараз очолює список бомбардирів з 8 голами. Від нього, безумовно, в першу чергу можна (хоча і не потрібно) чекати неприємностей. Але взагалі, Рієка - команда рівна, орієнтована на колективний футбол, яка під керівництвом іспанця Віктора Санчеса добре розуміє, що робить. Але має межі можливого, що їй не раз вже демонстрували в нинішньому євросезоні...

Коротко про Головне: Твій Terrikon в Telegram