2025 рік став для Шахтаря не надто вдалим: перемога в Кубку України - єдине, чим він може похвалитися. І водночас, рік став особливим. Почала формуватися команда, яка виглядає перспективною, від якої можна чекати чогось цікавого в найближчому майбутньому.

Terrikon.com згадує ці 12 місяців, аналізуючи успіхи і невдачі, втрати і придбання, розчарування і надії...

Шахтар починав рік у стані, який важко було назвати оптимістичним. Справа навіть не в якихось турнірних показниках, не у відсутності єврокубкової весни. З командою був явний безлад. Маріно Пушич, який у 2023 році надав Шакхтарю нового імпульсу і виграв українське "золото", нічого нового збудувати в кінцевому підсумку не зміг. Це стало очевидним вже до зими 2025 року, і вже тоді заговорили про зміну тренера. Часто виникало відчуття, що він втратив контакт з гравцями, що Шахтар пливе, як доведеться, що головні зірки грають, коли захочуть, а мобілізуватися в потрібний момент не можуть.

Ми згадали про перемогу в Кубку України. Але давайте подивимось, з якими труднощами далася ця перемога. 1:0 із Зорею, 1:0 в додатковий час з Олександрією, 1:0 в додатковий час з Поліссям, 1:1 і перемога по пенальті у фіналі над Динамо. Все постійно висіло на волосині. Так, титул в кінцевому підсумку вдалося здобути, але святкового відчуття це якось не додавало. Суперники по УПЛ грали з Шахтарем, розуміючи, що це - кульгавий лев, і раз у раз відщипували у нього очки, не показуючи нічого особливого - просто уважну оборону і щиру самовідданість. Часто цього вистачало.

І Пушич пішов. З ним Шахтар посів третє місце в чемпіонаті України, що позбавляло права на участь у Лізі чемпіонів. Про причини невдачі боснійця багато говорити не будемо, але факт залишається фактом: цей тренер виявився нездатним вирішувати ті завдання, які перед ним поставило життя. Починався новий етап, і дуже скоро стало ясно, хто тепер буде займатися всім цим. На горизонті з'явилася колоритна постать Арди Турана.

Це була людина зовсім інша, ніж Пушич. Рішуча, непохитна, з величезним авторитетом у футбольному світі - нехай і як гравець, а не тренер. Він взявся за справу дуже круто, навантажив футболістів "фізикою" до межі. Футболісти стогнали, але терпіли. Туран явно робив ставку на хороший європейський старт, який би дав імпульс сезону - ну, а далі буде видно. Шахтарю довелося стартувати з самого початку кваліфікації Ліги Європи - і там був винесений фінський Ільвес, а потім в прекрасному стилі двічі обіграний Бешикташ, що для Турана як для турка мало особливу цінність. Здавалося, новий тренер здійснив диво - команда перетворилася, цікаво мислила, добре бігла, робила результат.

Але цього вистачило ненадовго. Вже через місяць легкість почала випаровуватися, і дві нічиї з Панатінаїкосом (з програною серією пенальті) катапультували Шахтар до Ліги конференцій, де він не без зусиль здолав Серветт і все-таки пробився до групи ЛК. Можна було перевести дух.

Форсована літня підготовка передбачувано вилізла Турану боком. На команду посипалися травми, причому вилітали найважливіші гравці. По суті, доводилося починати всю роботу заново. До того ж у серпні Шахтар втратив Кевіна - найцінніший свій актив, без якого гралося завжди гірше. Перед Тураном постала важка осінь, яку він присвятив формуванню нового складу. Йому купили кілька нових молодих бразильців - жоден окремо не зміг компенсувати відхід Кевіна, але вони створили тренеру горизонт можливостей, поле для експериментів.

Спочатку, влітку Туран здавався фокусником, який з ходу перетворив Шахтар. Поступово, до осені, він перетворився на ремісника, який досягає свого важкою працею. Його Шахтар важко назвати чарівним - але це явно його творіння, і тренер не втрачає над ним контролю. Твір його рук нагадує трансформер, де майже кожен виконавець однаково хороший у двох-трьох ролях, з ними можна будувати різні плани на гру, не боятися травм та інших форс-мажорів. Парадоксальним чином, відсутність явно вираженої зірки в такій моделі - скоріше плюс: кожен отримує шанс проявити себе як зірка, і періодично це виходить то в одного, то в іншого.

Не можна сказати, що вийшло щось стабільне, сформоване. На пориві натхнення іноді виходить в пух і прах розгромити суперника - в чемпіонаті України у Шахтаря 4 перемоги з різницею в 4 і більше голів (і цілих 42 голи в 16 матчах). Але проти добре організованих команд виходить набагато гірше. Примітно, що в матчах з усіма командами з поточної топ-6 УПЛ "гірники" втрачали очки (ЛНЗ і зовсім програли в одну браму - 1:4). Точніше - з усіма, крім Динамо, у якого змогли красиво виграти 3:1 (але тут була окрема історія).

У Лізі конференцій Шахтар без особливих зусиль пройшов у плей-оф, але треба врахувати, що завдяки доброму жеребкуванню нашій команді дісталися далеко не найсильніші суперники. І якщо чесно, не було жодного матчу, про який можна було б сказати, що його вдалося провести "на ура".

Загалом, Туран ще продовжує будувати свою команду. Здається, що Шахтар отримав підходящу людину, яка, хоч і не має якогось неземного таланту, але наділена відповідним талантом і темпераментом. Взагалі, звичайно, його тренерський досвід ще занадто малий, щоб робити остаточні висновки. Поки що можна лише констатувати, що він створив нову збірку Шахтаря, створив команду, яка навесні буде готова боротися за титули. Як це вийде - питання вже інше.