20-річний Матвій Пономаренко на повній швидкості мчить до звання найкращого бомбардира чемпіонату України — і він так раптово з’явився на небосхилі УПЛ, що здається, це буде наймолодший бомбардир. Але чи так це насправді?

Terrikon.com уважно вивчає ситуацію з самого початку української історії...

Андрій Шевченко — 22 роки (1999)

Найкращий футболіст в історії незалежної України став найкращим бомбардиром національного чемпіонату в останній момент — якраз перед своїм від'їздом до Італії. Забив тоді 18 голів за сезон і взагалі був результативним, як ніколи. У Лізі чемпіонів теж став найкращим з 8 голами (щоправда, поділив це звання з Дуайтом Йорком із Манчестер Юнайтед).

У чемпіонаті України його основними конкурентами стали одразу два гравці Карпат — суперефективний дует у складі Івана Гецка та Олександра Паляниці. Обидва забили по 16 голів, щоправда, у Паляниці 5 з них припали на пенальті. Шевченко зі своїх 18 голів з гри забив 17 — загалом, як не крути, його перемога стала беззаперечною і стала ідеальним завершенням української частини кар'єри. Втім, він сюди ще повернувся...

Еммануель Окодува — 22 роки (2006)

Молодий нігерієць із київського Арсеналу у сезоні 2005/06 розділив звання найкращого бомбардира з Брандао з Шахтаря — обидва завершили чемпіонат із 15 голами. Брандао, щоправда, провів менше матчів — 26 (у Окодуви — 29). Треба сказати, бразилець зробив конкуренту просто царський подарунок. За 4 тури до кінця у нього було 14 голів і він впевнено лідирував. Але на фініші майже не забивав, тоді як Окодува за той самий час вразив ворота суперників 7 разів, зробивши 3 дублі. І здiйснив неможливе - наздогнав Брандао!

Побачивши такий феномен, Шахтар негайно забрав його до себе. Але далі Окодува нічого видатного не показав, його відправили в донецький Металург, потім він ще з'явився в Динамо — але ніяких чудес результативності від нього більше не дочекалися...

Андрій Воробей — 22 роки (2001)

А ось у Воробя конкуренції в сезоні 2000/01 не було взагалі. У 24 матчах він відзначився 21 раз (4 - з пенальті), випередивши найближчого Івана Гецко аж на 7 голів. Він впевнено розпочав (7 голів у 3 стартових матчах), після цього трохи збавив оберти, але нікому так і не дозволивши наблизитися до себе.

Зазначимо, що в тому сезоні три найкращі бомбардири донецької команди ще були українцями (другий — Сергій Ателькін з 11 голами, третій — Геннадій Зубов з 9). Правда, у другій половині чемпіонату у складі Шахтаря з'явився нігерієць Джуліус Агахова і встиг забити 7 голів. Почалися інші часи, і в них Вороб'ю проявити себе так яскраво вже не вдасться — жодного разу більше 10 голів за сезон він уже не заб'є, навіть пішовши з рідної команди...

Владислав Ванат - 22 роки (2004)

В останні роки для того, щоб стати найрезультативнішим гравцем УПЛ, не потрібні якісь фантастичні показники. Достатньо, наприклад, 14 голів - саме такий результат забезпечив Владиславу Ванату з Динамо першість у змаганні бомбардирів сезону 2003/04. Його середня результативність склала 0,52 - нескінченно далеко від кращих європейських чемпіонатів.

Виступ Ваната залишив неоднозначні враження. З одного боку, він практично ніколи не забивав більше одного м'яча за гру (лише один раз у нього трапився дубль). Але з іншого, робив це регулярно. І особливо включився на фініші, у квітні-травні, у найвідповідальніший момент, коли Динамо не мало права програвати у гонці за Шахтарем. За цей час кияни провели 9 матчів, у них Владислав вразив ворота суперників 7 разів. Тобто, забив половину всіх своїх голів у сезоні. Загалом, свій титул бомбардира цілком заслужив.

Максим Шацких — 21 рік (2000)

Втративши у 1999 році Шевченка, Динамо навряд чи могло розраховувати на те, що йому швидко знайдеться гідна заміна. Але досить несподівано почав масово забивати щойно взятий умовний узбек Максим Шацких. У своїх попередніх командах він чудес результативності не показував — але тут якось ось пішло.

У Динамо тоді ще залишався Сергій Ребров, і вони ідеально "заспівали дуетом", забивши на двох 38 голів (20+18, при цьому, щоправда, Ребров зіграв на 5 матчів менше). До останнього оскаржував звання найкращого бомбардира Іван Гецько, який у підсумку вклинився між ними (19 голів). Розв'язка цієї суперечки вийшла детективною: за 3 тури Шацких поступався і Реброву, і Гецьку, але потім зробив хет-трик, відразу ж — ще дубль — і увінчав свій дебютний сезон перемогою в змаганні найвлучніших.

Олександр Гладкий — 19 років (2007)

Ну і ось - наймолодший бомбардир в історії УПЛ, якого Пономаренко "побити" ніяк не зможе. Це один з найдивовижніших випадків в історії турніру - ну, приблизно, такий, як і у Шацких: абсолютний новачок з ходу забиває більше за всіх. Правда, на відміну від Шацьких, Гладкий не показав переконливого результату — всього 13 голів. Але решта й того не змогли.

Голи Гладкого найакуратнішим чином "розмазані" по всьому сезону, він забив і в першому матчі, і в останньому. А грав він тоді за ФК Харків, якого давно вже не існує. Втім, вже влітку 2007 року багатообіцяючий 19-річний форвард перейшов до Шахтаря, щоб вивести свою кар'єру на новий рівень. І провів чудовий сезон із 17 голами. Але це, до речі, вже не принесло йому звання найкращого бомбардира — Марко Девич випередив його на два голи...