Півзахисник Металіста 1925 Рамік Гаджиєв, який вперше вийшов на поле за вісім місяців після травми, поділився враженнями від матчу з Епіцентром (1:1) в 29-му турі УПЛ.

- Раміку, раді нарешті бачити тебе на полі. Щойно спілкувалися з головним тренером Младеном Бартуловичем. Він казав, що хотів випускати тебе раніше, але певною мірою остерігався. Як ти сам чекав свого шансу? І що відчував, коли вже зрозумів, що вийдеш на поле?
- Так, я повернувся до загальної групи, і на кожну гру був повністю налаштований. Я завжди хотів виходити й допомагати команді. Не відчував себе таким, що не готовий грати - просто працював і чекав свого шансу. Дякую тренерському штабу, що сьогодні нарешті дав мені повернутися після довгого шляху. Я більше восьми місяців не грав офіційних матчів, і для мене це було дуже важливо.

- Під час матчу ти вже знав, що вийдеш на заміну?
- Так, я ще перед грою знав, що мене планують випустити. Тому вже був налаштований і розумів, що вийду на поле.

- Досить активно ти увійшов у гру — одразу створив момент.
- Так, там майже міг бути гол. Але знову нічия… У нас уже кілька таких матчів, і ми ніяк не можемо виграти. Дуже хочеться вже перемоги, щоб завершити чемпіонат на хорошій ноті.

— Що, на твою думку, допоможе закінчити сезон позитивно? Чого не вистачає, адже ви ведете в рахунку, але в результаті знову нічия?
- Складно сказати однозначно. У кожної команди бувають такі періоди. Зараз головне - зібратися на останню гру і віддати всі сили, щоб перемогти. А що саме не вистачає, це вже, мабуть, питання до тренерського штабу.

- Видно, що команда заряджена, попри кінець сезону. Ти довго чекав свого шансу і сьогодні нарешті вийшов.
- Так, я також чекав свого шансу. Хотілося перемогти, але Епіцентр - хороша команда, з ними завжди непросто. Вони, до речі, перемогли Полісся і зараз знову взяли очки. Треба віддати їм належне. Але в футболі нічию часто сприймають як нормальний результат, хоча коли це серія - це вже складніше.

- Що відбувається в роздягальні? Як команда переживає цю серію нічиїх?
- Звісно, всі засмучені. Після кубкового матчу, коли ми не пройшли далі, нам не вдається зловити переможний імпульс. Це накопичується, і з кожною грою важче. Хочеться вже перемогти й брати свої очки, бо я вважаю, що ми не заслуговуємо на такі результати. Просто чогось не вистачає.