Чемпіонат світу з футболу, що розпочнеться найближчими днями, відбудеться в абсолютно новому форматі. І ось що дивно — в історії турніру майже завжди в такій ситуації виходила цікава, красива боротьба з культовими матчами.

Terriokon.com згадує...

1950

Це був єдиний випадок, коли "золото" розігрували не у фінальному матчі, а у фінальній групі з чотирьох команд. Втім, все одно щось на зразок фіналу вийшло — володар титулу визначався в останньому матчі, до якого Бразилія та Уругвай підійшли з двома перемогами. Причому "селесао" мали величезну перевагу за різницею м'ячів і могли задовольнитися нічиєю. Але ніхто не сумнівався, що ця чудова команда (21 гол у 5 матчах) виграє. А в підсумку сталася, можливо, найгpaндіозніша трагедія в історії футболу.

З рахунком 2:1 переміг Уругвай, причому зміг відігратися, пропустивши гол одразу після перерви. Новенька Маракана, що вміщувала тоді 200 тисяч глядачів, після фінального свистка мовчала так, що було чутно океанський прибій. "Лише три особи змушували мовчати Маракану, заповнену 200 тисячами, — Френк Сінатра, папа Іоанн Павло II і я", — без удаваної скромності говорив потім автор "золотого голу" Альсідес Гіджа.

1954

Через чотири роки було запроваджено формат, який згодом став загальноприйнятим — груповий етап для 16 команд, а потім плей-оф. І чемпіонат виявився просто запальним. Середня результативність — 5,38 за матч (найкращий показник в історії). Яких тільки варіантів рахунку не було — 9:0, 8:3, 7:2, 7:0 (двічі). Після чвертьфіналу Бразилія та Угорщина влаштували таку гpaндіозну бійку, що про неї пам'ятають досі. В іншому чвертьфіналі Австрія виграла у Швейцарії з рахунком, ви не повірите, 7:5. А в півфіналі програла ФРН з рахунком 1:6. Найкращий бомбардир угорський Шандор Кочіш забив 11 (!) голів у 5 матчах. Загалом, нудьгувати нікому не доводилося — ні глядачам, ні футболістам, ні суддям, від першого до останнього дня.

А у фіналі угорці, які тоді вважалися найкращою командою світу, драматично програли ФРН, яка взагалі не котирувалася. Так, це вийшов чемпіонат усіх чемпіонатів!

1974

Для цього турніру придумали дещо новеньке — скасували плей-оф. 16 команд грали перший етап у чотирьох групах, потім краща половина продовжила змагання у двох групах, переможці яких зустрілися у фіналі. І разом із новим форматом народилася нова футбольна філософія — "тотальний футбол".

Його придумали в Нідерландах на кілька років раніше, і Аякс з його допомогою вже виграв кілька Кубків чемпіонів. Але лише в 1974 році збірна цієї країни показала "тотальний футбол" усьому світу в довершеному, досконалому вигляді. Це був культурний шок, емоційний вибух. Це було прекрасно. Чемпіонат світу реально просунув футбол вперед — і як прикро, що він не приніс перемогу родоначальникам стилю. У фіналі господарі, збірна ФРН, знайшли спосіб протистояти натхненним "оран'є", придушивши їх дисципліною та характером. Чарівна команда Кройфа могла втішатися нічим не значущим званням "моральних чемпіонів".

1982

Зрештою, стало зрозуміло, що 16 команд для фінальної стадії — занадто мало, і ФІФА збільшила кількість учасників до 24. Чемпіонат світу приймала Іспанія — і вийшов один із найяскравіших турнірів в історії, який подарував світові кілька видатних команд і кілька епічних матчів.

Бразилія привезла один із найкращих складів в історії, із Зіко, Сократесом, Фалькао, і ця команда демонструвала неймовірно красивий футбол. Але не змогла вийти навіть до півфіналу — шлях перегородили чудові італійці, яким вдалося зіграти не менш естетично, але при цьому ефективніше (3:2). А ще, на тому "мундіалі" народилася велика збірна Франції з Мішелем Платіні на чолі, і який же історичний півфінал вона зіграла з ФРН — але, на жаль, не переможний (3:3, поразка в серії пенальті). Проти німців, які дiяли нудно і прагматично, у фіналі вболівав весь інший світ. На щастя, виграла Італія — і це торжество поетичного футболу сприймалося як торжество справедливості.

1998

Чемпіонат світу вперше розіграли 32 команди. Начебто нічого видатного, історичного, неймовірного не сталося — але дивна річ: у різних опитуваннях і рейтингах той турнір регулярно входить у топ-3 (разом із 1958, 1970, 1974 або 1982 роками). Для цілого покоління це був золотий стандарт світового футболу, тріумф технічного, атакувального стиля з яскраво вираженими героями калібру Зідана, Роналду та Шукера.

Чемпіонат світу майже завжди перетворюється на подію, що виходить за межі футболу. Але у Франції тоді справді склалися якісь особливі пазли. Прекрасна організація, чудова погода, яскраві вболівальники. Висока відвідуваність: у середньому — 43,5 тисячі на матч. Голи на будь-який смак (загалом забито 171 — перевершити це зможуть лише у 2022 році). Ну і апофеоз — перемога Франції та національне свято з цього приводу. Можливо, тоді вийшов найгарніший чемпіонат в історії — і він точно показав, що кількість учасників збільшили не дарма.

І ось — чергове розширення. Комусь це здається надмірним. Але комусь це здавалося надмірним і в 1982, і в 1998. Давайте не налаштовуватися на скептичну хвилю. Краще чекати того, що чомусь відбувається при будь-якій зміні формату — незабутнього, видатного мундіалю!