Чи зможе Арсенал перервати ще одну історичну традицію - Photo by [email protected] - Depositphotos

Найголовніше питання – хто стане чемпіоном Англійської Прем'єр-ліги, яка стартує сьогодні? І тут практично всі одностайно називають головним фаворитом Арсенал. Логіка в такому прогнозі є.

Арсенал нарешті зумів позбутися психологічного тиску та вперше за два десятиліття виграв чемпіонський титул. Крім того, на відміну від конкурентів, «каноніри» виглядають взірцем стабільності – і головний тренер, і лідери залишилися в команді. Додайте сюди надзвичайно вдале придбання в центр поля Бруну Гімарайнса – і стане зрозуміло, чому Арсенал не дарма називають фаворитом.

Але скільки разів ми бачили, як фаворити провалювалися протягом сезону? Лише за останні два роки подібне сталося з Манчестер Сіті та Ліверпулем. До того ж є ще один історичний факт: Арсенал майже 90 років не вигравав два чемпіонські титули поспіль. А чинний чемпіон і головний фаворит сезону – це завжди чудовий подразник для всіх суперників. Тим більше для конкурентів, а їх у лондонців чимало.

Далі йде ціла група команд, кожна з яких може фінішувати в першій четвірці на будь-якому місці. Майже всі вони розпочинають сезон під керівництвом нового тренера. Енцо Мареска вже встиг зрозуміти, що в Манчестер Сіті йому доведеться непросто – «містяни» вщент програли Арсеналу в матчі за Суперкубок Англії. Тут варто виділити два фактори. Гвардіола пропрацював у Ман Сіті десять успішних років, і потрібно дуже постаратися, щоб виглядати щонайменше на рівні, близькому до іспанця. Додаткова проблема для Марески – відхід двох провідних півзахисників Родрі та Бернарду Сілви. Очевидно, що перебудова потребуватиме часу.

Певний досвід роботи з великим клубом у Марески є, а от у його колеги з Ліверпуля – Андоні Іраоли – такого немає. Можливо, саме в цьому криється головна небезпека для «червоних», які водночас мають чудовий атакувальний потенціал. Тренерський стиль Іраоли – досить енерговитратний вертикальний футбол і пресинг. Для нинішнього складу Ліверпуля це цілком підходить. Але вибудувати гру в обороні, особливо на флангах, – непросте завдання.

На друге місце багато хто ставить Челсі, від якого очікують рішучого прогресу з приходом Хабі Алонсо. Проєкт створюється не на порожньому місці й справді виглядає цікавим. Крім того, Алонсо вирішив навести лад з ігровою дисципліною завдяки запрошенню авторитетних ветеранів масштабу Джордана Гендерсона та Денні Велбека. Загалом і за Челсі буде цікаво спостерігати.

У боротьбу за місце в першій четвірці може втрутитися й Манчестер Юнайтед. Майкл Каррік досить непогано проявив себе в ролі «пожежника» та отримує можливість попрацювати повноцінний сезон. Є, щоправда, суттєва відмінність – «червоні дияволи» гратимуть у Лізі чемпіонів, а це додаткове навантаження, якого не було минулого року. На трансферному ринку Ман Юнайтед зробив акцент на центрі поля – команду поповнили Юрі Тілеманс та Андрєй Сантос. Але питання надійності залишається відкритим.

Темна конячка, яка може втрутитися в цю боротьбу, а може, навпаки, виявитися зайвою – Тоттенгем. Що можна стверджувати напевно – ми вже не побачимо «шпор» у нижній частині турнірної таблиці. Роберто Де Дзербі врятував команду наприкінці минулого сезону, а влітку взявся втілювати свою концепцію. Під неї в центр півзахисту був придбаний Сандро Тоналі. Крім того, Тоттенгему був потрібен лівий вінгер і, здається, клуб знайшов його в особі Савіньйо, за якого Ман Сіті готовий заплатити майже 100 млн. Такі придбання не роблять для того, щоб змагатися з аутсайдерами.

Що стосується регресу чи навіть провалу, то тут вирізняються Астон Вілла та Ньюкасл, які зазнали величезних кадрових втрат. Для «сорок» це стало настільки звичним явищем, що деякі британські експерти відносять їх до числа тих, хто залишить АПЛ за підсумками сезону. Це здається надто похмурим прогнозом, але не варто забувати про долю Вест Гема.

А ось хто справді ризикує попрощатися з АПЛ, то це Галл, Іпсвіч і Фулгем. Останніх очолив ще один колишній наставник Реала, однак здається, що Альваро Арбелоа вплутався в абсолютно безперспективний проєкт. Окрім цієї трійки, не найкращі перспективи мають Крістал Пелас, Лідс і, можливо, Ковентрі, якому, як і будь-якому дебютанту, потрібно здійснити якісний стрибок від рівня лідерів Чемпіоншипу до зовсім іншого рівня АПЛ.