Вінгер Шахтаря Глейкер Мендоса провів у четвер свій перший матч у Лізі чемпіонів. І відзначив дебют голом, відкривши рахунок наприкінці першого тайму поєдинку проти ПСВ (1:1).

- Дійсно, емоції зашкалюють усередині. Але я вдячний Богові за цю можливість та родині за те, що були поруч і завжди підтримували. Також надзвичайно вдячний тренерському штабу на чолі з Ардою Тураном за нагоду дебютувати. Словами не можу описати своїх емоцій, та скажу лише одне: ми точно прагнемо рухатися далі і здобувати іще кращі результати в майбутньому.

- Чи пам’ятаєш сам момент? Як тобі вдалося знайти вільний простір і забити такий красивий гол?
- Усе розпочалося з того, що Марлон відібрав м’яч у центрі поля та після цього передав його на фланг Ізакі, де той протягнув м’яч і віддав передачу мені. Містер завжди наголошує, аби ми якнайчастіше атакували напівпростори, які утворюються в оборонних редутах суперників, також аби завжди намагалися протягувати м’яч якомога частіше вперед, уникаючи передачі назад. У конкретному епізоді з моїм голом я бачив, що суперник намагається зіграти один в один, і разом з тим чекав на момент, коли я завдам удар. Я спробував витримати гарний таймінг і радий, що мені вдалося це зробити.

- ПСВ чинив серйозний тиск на Шахтар. Що для тебе було найскладнішим у грі проти такого суперника?
- Найбільш складно в подібних протистояннях – грати без м’яча. Постійно доводиться оборонятися, і завжди це тяжко. Однак радий, що нам вдалося втримати цей ритм гри на нашу користь, вдячний партнерам за те, що вони доклали зусиль задля цього. Найважливіше, аби ми продовжили цей ритм і також набирали очки в загальний залік.

- Як уже наголошували, це твоя перша гра в Лізі чемпіонів. Що вона розказала про рівень турніру та в чому особисто тобі ще потрібно додати?
- Гадаю, ні для кого не є секретом величина й масштаб цього турніру, де багато хто з нас мав можливість сьогодні дебютувати. Авжеж, потрібно додавати, більше набувати подібного досвіду, і впевнений, що з часом він прийде – з кожною зіграною хвилиною на такому рівні. Мабуть, найважливіше, що я б виділив, це адаптація до ритму таких протистоянь, оскільки він просто зашкалює. Водночас приходить більше впевненості, яка однозначно необхідна для протистоянь такого масштабу. Переконаний, нам вдасться цього досягнути і ми підійдемо в найкращий можливий спосіб до наступних протистоянь, робитимемо все можливе для цього.