У чемпіонаті України з футболу зі зрозумілих, цілком об’єктивних причин починають накопичуватися незіграні матчі. У зв’язку з цим лунають деякі апокаліптичні прогнози, аж до повного зриву першості.

Але історія гри знала набагато радикальніші ситуації, і нічого не зривалося. Terrikon.com згадує найвідомішу історію...

Взагалі, у футболі перенесення матчів через "зовнішні" події — зовсім не унікальність. Під час Другої світової війни ліги призупинялися, матчі масово скасовувалися/переносилися. Наприклад, 3 лютого 1940 року в Англії з 56 військових матчів зіграли лише один. Причин перенесень за майже 200 "письмових" років футболу згадано безліч: природа (сніг, дощ, затоплені поля), закриття стадіонів, страйки, сонячне затемнення (так-так, було й таке в 1999 році, у Кубку англійської ліги), нерозірвана бомба часів війни, тигр, що втік із зоопарку, масова бійка геїв і рокерів. Загалом, що завгодно.

Групові перенесення матчів траплялися й зовсім недавно, під час пандемії COVID-19. Спалахи захворювання в командах, тотальні карантинні заходи на територіях, істерія в ЗМІ та політичних колах… У якийсь момент у Бернлі, наприклад, накопичилося 6 незіграних матчів — абсолютний рекорд АПЛ. І все ж найвідоміший випадок в історії зафіксовано раніше...

Ця катастрофа називалася "Великий мороз" (Big Freeze). На межі 1962 і 1963 років стався один із найхолодніших зимових сезонів в історії Великої Британії (найхолодніший з 1740 року, за деякими оцінками). Вiн розпочався наприкінці грудня 1962 року (сніг і морози з 22–26 грудня) і тривав до початку–середини березня 1963 року. Температура опускалася до мінус 20 і нижче — за нашими мірками це не такий вже й кінець світу, але на островах — цілком так. Сніг йшов 10 тижнів поспіль, щодня, кучугури сягали 6 метрів. Річки, озера і навіть ділянки моря замерзали. Дороги — звичайні та залізничні — блокувалися.

Це майже повністю паралізувало футбол в Англії, Шотландії та Уельсі. Підігрів газонів тоді ще був справжньою екзотикою, підготувати поле до матчу в таких умовах ставало титанiчно важко. Загалом перенесли або скасували близько 500 лігових і кубкових матчів. Чемпіонат Англії продовжили приблизно на місяць (до кінця травня). Деякі нижчі змагання так і не дограли. Третій раунд Кубка Англії (зазвичай один вікенд) перетворився на епічний хаос: стартував 5 січня, завершився лише 11 березня (66 днів). З 32 матчів у початковий день зіграли лише 3, загалом у цьому раунді відбулося 261 перенесення.

16 матчів переносили 10 і більше разів. Наприклад, Лінкольн - Ковентрі — 15 разів; Бірмінгем — Бері — 14. Фінал (Манчестер Юнайтед — Лестер 3:1) вдалося провести 25 травня — на 3 тижні пізніше, ніж зазвичай.

Але абсолютний рекорд було зафіксовано в Шотландії, з її суворішим кліматом. Кубковий матч першого раунду Ейрдрі — Станрер переносили 33 рази — і з 34-ї спроби таки зіграли. Ейрдрі недарма страждав — виграв 3:0. Щоправда, вже у другому раунді Рейнджерс розгромив їх на суворому зимовому газоні — 0:6. Втішатися можна було хіба що тим, що поступилися майбутньому володареві трофею.

Кілька провідних клубів чекали на можливість зіграти наступний матч півтора-два місяці. У підсумку рекорд для всього вищого англійського дивізіону встановив Болтон: чекав з 8 грудня 1962 року по 16 лютого 1963 року (70 днів без офіційних матчів, за цей час передбачалося 8 разів зіграти в Лізі та провести кубковий поєдинок проти Шеффілд Юнайтед). Щоб хоч якось потренуватися й зіграти, летали на товариський матч із Манчестер Юнайтед до Ірландії, де завдяки близькості теплого Гольфстріму погода була сприятливішою. Аналогічно страждали Бірмінгем, Манчестер Сіті та інші. Ньюкасл не грав удома на Сент-Джеймс Парк з середини грудня до початку березня.

Лестер, який зумів знайти більше можливостей для гри у цій сніговій метушні, у якийсь момент лідирував і отримав прізвисько "Крижані королі", але потім поступився позиціями через те, що переслідувачі почали відігравати перенесені матчі. У підсумку чемпіоном став Евертон, який випередив усіх із відривом у 3 перемоги. "Ірискам" вдалося більш рівномірно розподілити догравання пропущених матчів. Лестер опустився на 4-те місце, а бідний Болтон — на 18-те; навесні йому іноді доводилося виходити на поле по 4 рази на тиждень.

Клуби намагалися боротися з холодом усіма можливими способами: вогнемети, гаряче повітря, трактори для прибирання снігу, пісок, бочки з пальним. Іноді це ще більше псувало газони (наприклад, у Брайтона). Іноді це вирішувало проблему. Але загалом із "Великим морозом" не зміг впоратися ніхто, доки він, нарешті, не відступив із настанням весни.

Одним із цікавих наслідків цього хаосу стала Pools Panel (комісія тоталізаторів), яка визначала результат матчу в разі, якщо його не було зіграно. Тобто група авторитетних джентльменів сідала й вирішувала, кого у відкладеному матчі вважати переможцем — чи, може, там сталася умовна нічия. Вони спиралися на своє колективне уявлення про прекрасне. Їхнє рішення й вносилося до всіх купонів усіх букмекерських контор.

Загалом, так чи інакше британський футбол дотягнув до кінця сезону, переживши цю напасть, але назавжди зберігши про неї недобру пам’ять. Тому, коли вибухнула пандемія ковіду, англійцям уже було від чого відштовхуватися. На щастя, до такого масового божевілля з перенесеннями у 2020 році не дійшло. Та й час був уже інший, і інфраструктура, і все таке інше...