Назарій Федорівський: У рідних стінах нарешті вдалося здобути надважливу перемогу

Воротар київської «Оболоні» Назарій Федорівський, який відзначився результативною передачею, прокоментував перемогу над «Вересом» у дев'ятому турі УПЛ.
– Сьогодні і гол, і результативна передача. Як це відбувається? Чи є пояснення?
- Напевно, залишилося ще забити десь зі штрафного для повної колекції. А загалом, я просто щасливий, що команда перемогла. То була дуже важлива перемога. Бачите, ми повернулися у свої рідні стіни – і нарешті вдалося здобути цю надважливу перемогу. І також хотів дуже привітати Ігоря Мединського. Це його дебютний гол у Прем'єр-лізі. Я просто щасливий, тому що він мій добрий друг, старий товариш - і саме так і вийшло. Я говорю: «Ось, мій подарунок для тебе. Гольова передача – ти забив». Тому я ще раз його вітаю, команду вітаю та вітаю всіх уболівальників.
– Чи можна назвати цю результативну передачу саме на Ігоря спланованою? Тому що здається, що просто так склалися обставини у якийсь момент.
– Не знаю, чи це було видно в трансляції, але Ігор заздалегідь, якраз коли я поставив м'яч, показав мені рукою: закидай мені сюди за спину. І просто, якщо чесно, вийшла гарна передача. Вона вийшла досить силовою, і відскок якраз вдалий — йому залишалося просто розстріляти ворота.
– Відзначу взаємодію футболістів «Оболоні». У попередньому матчі Маткевич із Сухановим розіграли стандарт, зараз Мединський показує: «Подавай туди». Ось ця комунікація спрацювала, і тут комунікація спрацювала. Це рідні стіни чи щось інше? На «Оболонь-Арені» краще чути?
– Насправді, у нас комунікація є завжди, просто не завжди вдається втілити це у гол чи якусь активну гольову дію. І, по суті, навіть сьогоднішній перший гол після кутового – це відрепетований стандарт, який ми відпрацьовували вчора: подача на дальню штангу, Мединський закриває дальню, Кулаковський заходить із центру на дальню штангу. Саме ідеально вийшло. Я дуже щасливий, чесно.
– Наскільки складним для тебе був цей матч як для воротаря?
- Для мене особисто він виявився не дуже простим, тому що часто наприкінці відбувалася навала, а перед цим було чимало атакуючих дій. Фабрісіо дуже активний півзахисник, він завжди знаходився між лініями. І атакуючі гравці загалом, Шарай, умовно кажучи – вони всі створювали проблеми, і навіть у першому таймі вони мали практично гольовий момент, коли вдалося виручити. А взагалі, ігри з «Вересом» для нас складаються досить важко. Ми начебто завжди виглядаємо непогано, граємо у хороший футбол, але найбільша проблема – із забитими м'ячами. І насамкінець так часто траплялося в останніх кількох іграх, що ми пропускали.
– Повернуся до результативної передачі. Ми з вами були у флеш-зоні в Одесі. Ви через кілька хвилин після голу підійшли - і тоді здавалося, що ви зараз підете на тренування і скажете нападникам: «Ну що ви, хлопці, тренуйтеся». А після цього матчу кому ви що говоритимете?
– Ну, це вже моя друга гольова передача – ще з «Динамо» була.
– На Устименка?
- Так, саме тоді ми зрівняли рахунок. А сьогодні вдалося саме цією передачею закрити матч – можна сказати, напевно. А взагалі це теж частина моєї роботи. Хлопці готові до цих передач, це важливо. Я не знаю, напевно, вам потрібно частіше приходити у флеш-зону.
