11:41
|
|
Спортивна газета, №118, 02.09.1979
ЦЕЙ матч був цікавий не тільки з позицій боротьби за лідерство в чемпіонаті, а й дозволяв певною мірою дати відповідь на питання, наскільки готовий «Шахтар» до завтрашньої зустрічі з «Монако». Скажу прямо: гра донечан дещо розчарувала, хоч спочатку вони мали досить переконливий вигляд. Перші 15 хвилин півзахисники гірників встигали й підтримати атаку, де гостро діяли Старухін і Роговський, й своєчасно, коли наступ зривався відійти назад.
Тому динамівці тривалий час не могли подолати захисний заслін гостей. Тільки на 32-й хвилині Петрушин пробив по цілі. А в активі «Шахтаря» вже були гарматний удар Роговського (воротар парирував м’яч), гострий випад Старухіна (в останню мить Нікулін у самовідданому кидку ліквідував загрозу) і дві-три ефектні комбінації в районі штрафного майданчика господарів.
Однак з часом малюнок гри почав змінюватися. Що ж сталося? Динамівці в середині юйма знайшли найслабкіше місце у суперників - лівий фіанг. І Ловчев, виключивши з гри молодого Раденка, почав здійснювати далекі рейди до штрафного майданчика москвичів. А згодом з'ясувалося, що ні Дудинський, ні Федоренко не були в змозі посилити гру. Тоді «Динамо» й захопило середину поля і почало конструювати атаки.
Другий тайм «Шахтар» взагалі провів слабко. Його гравці зосередилися біля свого штрафного майданчика, і склалося враження, що єдиною метою гірників було не пропустити гол. Попереду лишився один Старухін, та ще Роговський моментами намагався налагодити зв'язок між півзахистом і центрфорвардом.
А наступ москвичів посилювався з кожною хвилиною. Все небезпечнішими ставали флангові проходи Маховикова, все частіше помилявся захист гостей і воротар Дегтярьов. І за 10 хвилин до фінального свистка Рєзник забив переможний м'яч, який виявився 2000-м м'ячем «Динамо» в чемпіонатах СРСР.
Так, ставка на оборону не дала «Шахтарю» бажаного наслідку. І перед грою з «Монако» гірники мусять зробити висновок...
О. ВЛАДИКІН. Москва (телефоном)
|
11:41
|
|
Советский спорт, №226, 30.09.1979
Перед началом матча обе команды и зрители в торжественной обстановке проводили закончившего выступать в большом футболе капитана московского «Динамо», игрока сборной СССР, мастера спорта международного класса Олега Долматова. А затем одноклубники Олега постарались сделать все, чтобы вечер этот надолго остался в памяти их товарища.
Давно я не видел, чтобы так сильно играли столичные динамовцы. С первых же минут повели они атаки на ворота одного из лидеров чемпионата. Поначалу, правда, хозяевам не удавалось успешно завершить наступательные действия, ударов было маловато, но незадолго до перерыва пришлось вступить в игру и Дегтяреву: лишь его высокое мастерство помогло «Шахтеру» отстоять свои ворота после ударов Резника, Минаева, Газзаева.
Во втором тайме игра проходила практически на одной половине поля — донецкой команды. Хозяева имели преимущество в скорости, они значительно больше перемещались,
вели наступление широко и разнообразно. Фланговые проходы Газзаева, крайних защитников Ловчева и Маховикова чередовались с ажурными комбинациями в центре поля, где их зачинателем был Максименков.
Все 45 минут «Шахтер», прижатый к своей штрафной площади, лишь беспорядочно отбивался. За десять минут до конца встречи очередной «динамовский шквал» буквально все смел на своем пути и после нескольких ударов именно Резник послал мяч в нижний угол ворот. Радости москвичей не было предела: решающий гол оказался юбилейным -двухтысячным в истории выступлений популярного клуба в чемпионатах страны.
Гостям в прошедшем матче не удалось показать присущей им игры. Только в середине первого тайма они провели две-три атаки, достаточно серьезно побеспокоив Гонтаря. В отсутствие заболевших Сафонова и Соколовского слабо выглядела средняя линия «Шахтера». Рудаков, Федоренко, Дудинский, Раденно, а потом и вышедшие на замену футболисты никак не могли наладить связь с нападением. Быстрые, агрессивные форварды практически мяча во втором тайме на получали, а добывать его самим ни Старухину, ни Роговскому защитники «Динамо» не позволяли.
Очередное предупреждение за разговоры с арбитром получил Старухин. Конечно, Никулин порой действовал излишне жестоко, но если нападающий рассчитывает на более «теплый прием» вблизи штрафной площади «Монако» (а ведь именно к поединку с этой командой серьезно готовится «Шахтер»), то можно лишь удивиться наивности опытного спортсмена.
В. ПЕРЕТУРИН
|