|
22:37
|
|
El Mundo Deportivo, 30.09.1993
«Барсу» можна вибити з єврокубків тільки несподіваним чином - так говорить історія. Коли потрібно вирішувати все на «Камп Ноу» і команда насторожі, над стадіоном витає магічна аура, що перетворила на легенду справжні єврокубкові подвиги. Останній із них стався вчора ввечері. Впевнені 4:1, перемога, заслужена від першої до останньої хвилини і підкріплена унікальною підтримкою з трибун, дозволили одним махом розвіяти похмурі передчуття після Києва.
«Динамо» опинилося фактично “в нокауті” вже до п'ятнадцятої хвилини гри. Справжній ураган футболу обрушився на ворота нещасного воротаря Кутєпова, який став безпорадним свідком двох голів і ще двох влучень у штангу за короткі 19 хвилин. «Камп Ноу» кипів, наче казан, і радів швидкості, з якою “Барса” здійснила найскладніше - переламала хід протистояння. Однак в українського чемпіона, схоже, є особливе натхнення проти Субісаррети: вони забили три голи на його полі в трьох єдиних небезпечних підходах за весь матч. Тут сталося щось особливе...
Схожа історія: другий удар «Динамо» у площину воріт виявився справжнім шедевром. Ребров скористався замішанням Гойкоечеа, а потім і Кумана, щоб завдати нищівного пострілу правою ногою. М'яч влетів точно в «дев'ятку» і затьмарив перебіг протистояння, яке Лаудруп раніше та трохи згодом Бакеро вже почали забарвлювати в синьо-гранатові тони.
Тоді над «Камп Ноу» немов повисла тінь ЦСКА. Йшла 28-та хвилина, і всі потихеньку згадували, що російський чемпіон теж вже вважався "вибитим", але в підсумку зумів узяти гору, скориставшись ефектом несподіванки. Чи повториться ця історія? Ніхто до кінця не знав, хоча цього разу хтось все ж продовжував вірити в сприятливий прогноз. Українська оборона здавалася занадто тендітною, простою і повільною, щоб протистояти «Барсі», яка постійно йшла вперед і хотіла «зняти всі вершки». Гравці «Динамо» не стали нарощувати темп, а продовжили діяти за своїм холодним і розважливим сценарієм. Через вісім хвилин після рахунку 2:1, Чікі Бегірістаїн пробив в штангу без шансів для кіпера - це був третій удар «Барси» в каркас за перший тайм.
Тут виникало питання: чи не стала ця ніч «чорною магією»? Саме так обговорювали те, що відбувалося на трибунах. Уболівальники більше думали про те, як складеться результат двоматчевого протистояння, ніж про фантастичні перші 45 хвилин, які продемонструвала команда. Без сумніву, це був найкращий тайм сезону. Два голи, три влучання в штангу, ще стільки ж «напівгольових» моментів і навіть парочка сумнівних епізодів у штрафному майданчику гостей - усе це надавало першому тайму вигляду справжнього свята. Але розмови крутилися навколо «проклятого» пропущеного м'яча і того, наскільки складним тепер міг стати матч, немов «фактор долі» мав відігравати важливішу роль, ніж суто футбольні компоненти.
Це відчуття не здавалося безпідставним, адже найкращий гравець на полі, головне джерело загрози - той, хто найбільше створював і вносив сум'яття в оборону суперника, - залишився без забитих м'ячів. Йдеться про Ромаріо, який вже на першій хвилині влучив у поперечину і до кінця тайму показував дива. Проте його роль в епізоді з першим голом була просто видатною: бразилець пропустив м'яч у потрібний момент, немов бачив те, що відбувається за спиною, і дав можливість Лаудрупу спокійно вразити ворота. Потім Ромаріо двічі виконував ефектні «сомбреро», перекидаючи м'яч через захисників, не даючи йому торкнутися землі. І нарешті, обіграв свого опікуна «самбою» і перекинув м'яч через воротаря - але той знову влучив у штангу. Справжня вистава, але голів, на жаль, не вийшло.
У підсумку все довелося виправляти «євро-Бакеро». Незважаючи на перевагу «синьо-гранатових», доля протистояння не вирішилася в першому таймі. Не вистачило 45 хвилин, але вистачило 48: варто було грі відновитися, як «пророчий» Бакеро знову ударом голови відправив м'яч у сітку, вперше зрівнявши рахунок у двоматчевому протистоянні та надавши йому нового повороту. Була ймовірність додаткового часу і навіть того, що «Барса», забивши чотири м'ячі, все одно могла вилетіти, якби «Динамо» провело другий гол. Другий тайм пройшов у постійній напрузі між цими крайнощами: або «Барселона» забиває четвертий «прохідний» м'яч, або другий м'яч «Динамо» стає для каталонців нокаутом. Обидві команди діяли більше «серцем і легкими», ніж стратегією, - це був поєдинок нервів, де вирішував фактор «хто першим скористається моментом».
«Барса» вчетверте за гру влучила в каркас, коли “примарний” гол забив Гвардіола - тільки телекамери змогли правильно його зафіксувати. Здавалося, що це - злий рок, але те ж саме міг сказати й Леоненко, коли його удар відбила штанга. Це міг бути другий гол «Динамо» і кінець для господарів. Але тут на авансцену вийшов «той самий Куман» з «Вемблі», нагадавши, що «Барса» зберігає в собі ДНК чемпіона Європи і має намір знову заявити про себе. Голландець пробив по м'ячу і - бац! - рахунок став 4:1. Залишилося тільки святкувати: обійми і сльози радості під радісний рев «Камп Ноу» закрили цей вечір, що став новою сторінкою в історії легендарних єврокубкових подвигів «Барси».
|
|
21:31
|
|
Советский спорт, №116, 01.10.1993
Жаль, конечно, очень жаль, когда исчезают мечты, готовые стать реальностью.
Но ведь для того, чтобы их осуществить, необходимо выработать четкий план действий. У наставников обеих команд цель была одна - пробиться в следующий этап турнира. И главный тренер Барселоны Йохан Круифф, похоже, прекрасно знал, что ему для этого нужно сделать. Недаром в последнем матче национального первенства oн дал отдохнуть Лаудрупу и Бакеро, которые по встрече о киевлянами сыграли очень
важные роди. По сравнению с первой игрой в составе произошли существенные изменения:
Амора заменил бразилец Ромарио, а Иван, Стоичков и Оскар вообще но попали в список заявленных игроков. На острие атаки был выдвинут Бегиристайн, с правого края нападения действовал техничный Кике. А вот главного тренера Динамо Махаила Фоменко победа в Киеве со счетом 3:1, пожалуй, озадачила больше, чем Круиффа: как сохранить это преимущество? Крайне необходимый в обороне Хруслов не успел залечить травму, и Фоменко решил поставить только четырех защитников. Но ведь следовало же предвидеть, что испанцы будут атаковать большими силами!
Конечно, теперь можно сетовать на нежиданную травму Ковальца: выполнявший далее его функции опорного полузащитника Анненков со своей задачей полностью не справился. Однако с первых минут испанцы обрушили на ворота динамовцев такой шквал атак, большинство из которых строились по центру, что и с Ковальцом, нашим центральным защиткиком, сложно было бы их обезопасить. К тому же Пономаренко с Бессмертным очень часть допускали ошибки. Уже на 3-й минуте сильнейший "выстрел" Ромарио отразила крестовина. А вскоре Лаудруп начал из глубины поля комбинацию, которую после передачи Бакеро и техничного пропуска мяча Ромарио сам же и завершил прицельным ударом в левый нижний от Кутепова угол - 1:0.
Не прошло и десяти минут, как после розыгрыша углового Лаудруп адресовал мяч пяткой Бегиристайну, а тот нашел в центре штрафной площадки Динамо неприкрытого Бакеро, который ударом с ходу поймал на противоходе вратаря киевлян - 2:0.
Нельзя сказать, что динамовцы не пытались контратаковать, но Леоненко и Шкапенко попали под такую опеку, что были практически нейтрализованы. Но вот передача из глубины поя нашла оставленного без присмотра Реброва, и тот слета без обработки отправил мяч в дальний угол мимо Субисареты. Этот гол несколько взбодрил приунывших было киевских футболистов, и несмотря на острые выпады Ромарио и Бегиристайна, счет в первом тайме больше не изменился.
В перерыве главному наставнику Динамо следовал бы решиться выпустить на поле пятого защитника, например, Шарана, но этого не случилось. И следующие голы испанцы забивали из центральной зоны обороны. Сначала передачу Кумана замкнул головой все тот же Бакеро, а затем уже сам Куман со штрафного отправил мяч мимо безобразно выстроенной стенки - 4:1.
Даже после этого критического для Динамо счета никаких замен в его составе не произошло, что было совершенно непонятно. Каталонским футболистам не составляло никакого труда вести игру в той же наступательной манере, и если бы не Кутепов, то мяч мог оказаться в сетке киевских ворот еще раз шесть.
Что ж, Барселона, продемонстрировав очень содержательную игру, по праву продолжит борьбу в Кубке чемпионов, и, если быть откровенным, было бы несправедливо, чтобы эта прекрасная команда осталась "за бортом" в розыгрыше этого престижного трофея. Динамо же еще просто не готов к штурму таких высот.
С. ДАЦЕНКО
|
Барселона
Динамо Київ
