Принц Монровії: 10 фактів про Тімоті Веа
За збірну США Веа-молодший уже провів 24 матчі. Забив, щоправда, лише 3 голи (2 - у товариських матчах, 1 - у відбірному матчі з Ямайкою, за яку, до речі, теж мав право виступати, як і за Ліберію). Деякі поєдинки збірної він пропускає, у деяких виходить на заміну, але взагалі-то він - учасник кращої атакуючої трійки, яку має ця команда: разом з ним, її становлять Крістіан Пулішич на протилежному (правому) фланзі, а на вістрі атаки - Рікардо Пепі (або Хесус Феррейра).
Але чому Тімоті грає за США? Та просто він народився у цій країні, у Нью-Йорку. Сталося це 22 лютого 2000 року. Його батько-ліберієць починав кар'єру в Штатах, мав там будинок і часто туди навідувався потiм. Там і познайомився з матір'ю Тіма - коли заводив у банку рахунок, вона там працювала. Загалом саме в Нью-Йорку, а не в Ліберії - родове гніздо цієї міжнародної родини. Проте прізвисько 22-річного молодшого Веа - 'Принц Монровії' (столиця Ліберії).
Цікаво, що футболу його спочатку вчив зовсім не батько (майже не бував в Нью-Йорку у своїх футбольних, а потім і політичних справах), а мати і старша сестра. Батько лише здійснював загальне телефонне керівництво. Бажання грати з м'ячем Тімоті виявляв з ранніх років, а вже років у чотири міг обігравати на полі купу однолітків, одного за одним, і забивав безліч голів в іграх дитячих команд - так, що тренерам доводилося прибирати його з поля, щоб інші теж мали шанси відзначитись.
Серйозну футбольну науку він почав осягати в команді 'Росдейл', яка належала його дядькові по материнській лінії. Звідти він потрапив до академії флоридського клубу Вест-Пайнс Юнайтед і, зрештою, опинився в Нью-Йорк Ред Буллз, коли йому виповнилося 13 років. Талант його в ті роки сумнівів не викликав, і через 2 роки Тімоті перемістився до 'Парі Сен-Жермен', де завершив молодіжну кар'єру та здійснив свій дорослий дебют. У паризькому клубі він встиг зіграти 5 матчів та відзначився 1 голом. Таким чином, в історії ПСЖ тепер є два Веа, які забивали м'ячі.
Головні переваги Тімоті Веа пов'язані з його атакуючими якостями, з його швидкістю, дриблінгом та ударами. Він біжить, як спринтер, моментально прискорюється, дивовижно спритний. На дуже пристойному рівні у нього – контроль м'яча, вибір позиції та бачення поля. Він чудово відривається від опікунів і з флангу видає шикарні паси до центру. З іншого боку, йому не вистачає ігрової агресії та витривалості. Він не надто активний в оборонних діях, Та й не надто вмілий у цьому, якщо чесно. Загалом, перед нами – вельми технічний гравець, але не надто різнобічний, у якого головний скіл – швидкий біг.
Пробитися в ПСЖ з такими параметрами було складно, і врешті-решт його через оренду в 'Селтику' продали 'Ліллю' за не надто вражаючі 10 мільйонів євро. Там справи в нього поступово налагодились. У першому сезоні, щоправда, йому вдалося вийти на поле лише 3 рази (через низку травм), але у двох наступних він мав уже достатньо ігрової практики, проводив майже по 30 матчів і забив в обох випадках по 3 голи. Завершував останній сезон він як абсолютний гравець основного складу.
Можливо, Тімоті Веа грав би краще, якби зосередився повністю на футболі. Але в нього є в житті та інша пристрасть – музика. І вдома, у Нью-Йорку, і у тата, у Монровії він обладнав студії, в яких робить записи у стилі треп-соул (суміш хіп-хопу та R&B). Він зізнається, що у нього на це йде багато часу, музика з'їдає майже все його дозвілля - всю ту частину для, яка залишається вільною від футболу.
Питання, що він відчуває до Ліберії, не ставить Тіма в глухий кут, він відповідає чітко, як написано: 'Я завжди любив Ліберію і відчуваю, що ця країна - частина мене, тому що мій тато там народився і виріс'. Ще б пак він сказав щось інше, адже його тато - президент цієї країни з 2018! Місцеві вважають Тіма своїм і не звертають уваги на те, що він мешкає в іншому місці планети і що половина крові у нього – ямайська.
Нинішня ринкова вартість Тімоті Веа – 12 мільйонів євро. Бувало й більше: його пікова ціна склалась у грудні минулого року (15 мільйонів). Цікаво, що свого часу його великий батько пішов із ПСЖ до 'Мілана' за суму майже вдвічі меншу (7 мільйонів євро в еквіваленті). Але, звісно, і гроші, і ціни тоді були зовсім інші. Серед гравців-підданих США він – на 8-му місці, йому дуже далеко до Крістіана Пулішича (42 мільйони) та Джованні Рейни (35 мільйонів).
Саме на національному рівні він і проявляє себе поки що найяскравіше. А найбільше голів у кар'єрі (9) забив, виступаючи за збірну США U-19. 3 з них - у матчі, який поки що можна вважати найзірковішим у його кар'єрі. Це було на чемпіонаті світу 2017 року, на стадії 1/8 фіналу, де син великого батька вкотив Парагваю 'хет-трик'. Можливо, щось подібне ми побачимо у його виконанні наприкінці року. У всякому разі, якщо Тімоті буде здоровий, він, вийшовши на поле в Катарі хоча б раз, зуміє переплюнути тата хоч у чомусь - адже той жодного разу на чемпіонаті світу зіграти так і не зміг!
