Головний тренер «Шахтаря» Ігор Йовічевич – щодо майбутнього поєдинку з «Лейпцигом» і його важливості.

– Перед матчем Анатолій Трубін сказав, що нинішній «Шахтар» відрізняється від того, що був улітку на зборах. Завдяки чому сталися такі зміни, чий прогрес є помітним найбільше?
– Люди також змінюються протягом життя. Якщо людина має амбіції для прогресу, так само це й працює на футбольному полі. Я вважаю, що для досягнення високих цілей потрібні люди, – це навіть важливіше, ніж просто футболісти, головне – люди. Коли бувають важкі матчі, коли перед командою стоять виклики, усе вирішують лише кадри. На цьому рівні необхідно мати талант, і він у всіх моїх гравців є. Талант множиться на персоналію, і це втілюється в досягнення високих цілей, які ми зараз ставимо. Ніхто три з половиною місяці тому не давав навіть двох відсотків на те, що перед 6-м туром Ліга Європи вже буде в нас у кишені й ми змагатимемось за 1/8 фіналу Ліги чемпіонів. У нас будується команда, і запас для гарного проєкту є. Це надихає і дає дух, що в кожній грі та з будь-яким суперником ми можемо перемогти. Я вже неодноразово говорив, що перший матч із «Лейпцигом» став переломним для нашої команди. Це був перший матч єврокубка, й ми не знали, наскільки є гарними, супротивник також цього не знав. З кожною грою ми додавали у впевненості, маневрах, ресурсах, системі, стиль гри завжди зберігався. Наш дух ми спробуємо продемонструвати і в завтрашньому матчі, щоб зробити з неможливого можливе. Зараз якщо це хтось і може зробити, то це – ми. Я не люблю виділяти прогрес когось одного, для мене прогресувала вся команда. Ви – журналісти та вболівальники – на емоціях можете визначити, хто прогресує більше, а хто – менше. Хтось утілює свою майстерність у голах, хтось – у грі з м'ячем, хтось – у гольових передачах. Захисники мають свою роль – зупинити атаку супротивника, півзахисники повинні задавати темп і ритм грі, а хтось робить різницю в атаці, аби через голи відбивалося, що команда може домогтися результату. Якщо ти граєш на колектив, то він завжди допоможе тобі вистрілити. Сьогодні Мудрик, завтра – Судаков, потім – Зубков, однак ми – одна команда, у якій б'ються всі разом.

– Після першого матчу в «Лейпцига» змінився головний тренер. Як оціните ігри команди за нинішнього наставника і чого очікуєте від завтрашньої зустрічі?
– Особисто я це сприймаю як виклик. Перед кожним очним протистоянням дивлюся характеристики тренера опонента, дивлюся на його стиль гри і намагаюся зрозуміти, що він хоче запропонувати. Зараз ми говоримо про чудового тренера. Марко Розе – топтренер, він давно на високому рівні показує свою якість. Уболівальники «Шахтаря» також не можуть забути дворічного протистояння з «Боруссією» (Менхенгладбах) і його результату. Його команди грають дуже агресивно та інтенсивно, проте зараз ігрова схема дещо змінилася. Його система гри завдає проблем, але, гадаю, ми завтра впораємось і продемонструємо гарну гру. Іноді навіть досконалості бракує, однак, граючи за 1/8 фіналу Ліги чемпіонів, кожен з нас має бути на такому рівні, щоб це стало незабутньо. Повторюся: ніхто не думав, що ми зможемо вийти навіть до Ліги Європи, але зараз це вже в нас у кишені. Ти хочеш, щоб мрія здійснилася, проте якщо це йде від серця – це навіть не мрія, адже ти настільки хочеш, що вона повинна стати реальністю.

– Яка кадрова ситуація в команді? Гра з «Лейпцигом» буде найважливішою у вашій кар'єрі?
– Такого матчу в нашій кар'єрі ще не було, коли нам би випадала нагода вийти до 1/8 фіналу Ліги чемпіонів. Особисто я такої напруги ще не відчував, та й усі так само, крім деяких футболістів. Ця амбіція, і часом невизначеність моменту рухає тебе вперед. Ми здійснили велику роботу і вже не задовольняємось тим, що маємо. Лишилося 95 хвилин матчу з чудовою командою, яка в останніх поєдинках набрала 16 очок з 18 можливих, яка демонструє гарний та інтенсивний футбол, вигравши в «Реала» і опонентів у Бундеслізі. Нкунку, Вернер, Форсберг – усі вони виступають на відмінному рівні, тож завтра для нас буде супервиклик. У футболі не завжди виграють фаворити, але те, що в нас багато травм, це факт. Швед і Зубков – важливі гравці нашої команди та нашої моделі гри. Однак, гадаю, їхню втрату гідно й на максимальному рівні замінять інші. Вірю в команду та в позитивний результат.

– Чи готова ваша команда грати першим номером у матчі-відповіді з «Лейпцигом»?
– Не завжди виграє той, хто діє першим номером. Команда перемагає, якщо відповідає чотирьом сегментам футболу й домінує всі 95 хвилин. Не можна виграти протягом 15 хвилин – ти маєш дотримуватися плану і вірити в перемогу до самого кінця. Якщо ми хочемо виходити до 1/8 фіналу Ліги чемпіонів, то завтра нам потрібна лише перемога, а «Лейпциг» улаштує й нічия. Іноді такий розклад для суперника – психологічний тиск, адже не кожен може грати на нічию. Один гол може зробити для нас результат і може поставити на кін усе і через енергію та ва-банк змінити гру. Цим і є цікавим футбол, повторюся: «Шахтарю» не обов'язково грати першим номером, щоб перемогти в матчі. Це доводить перший поєдинок з «Лейпцигом», адже на контратаках із 39 відсотками володіння м'ячем ми забили чотири голи, але могло бути ще більше. З «Реалом» було так само: у нас 41 відсоток володіння, а все виглядало так, ніби ми мали 60 відсотків. Гра йшла, ми виходили з-під пресингу «Реала» з оборони. Хочу бачити команду, яка читає гру. Коли треба терпіти, то оборона має діяти компактно. «Лейпциг» змушує тебе щільно оборонятися, адже якщо ти підеш у пресинг, то розтягнеш лінії. Ви бачите, проти кого ми граємо. Нкунку та Вернер коштують по 100 мільйонів, і для нас було б смертельно дати їм простір. Ми повинні бути на м'ячі, що й призвело до того, що ми думаємо про вихід до 1/8 фіналу Ліги чемпіонів. Треба не відступати від свого стилю, однак слід бути розумними і читати моменти, коли треба м'яч притримати. Тільки якщо ти зможеш прочитати гру, зможеш перемогти.

– У вас у команді багато молодих і талановитих гравців.
– Для успіху нам і потрібні такі особистості. Усі виклики мотивують нас ставати краще й виходити на поле. Це перший досвід, і ми намагаємось бути сильними духом, скористатися своїми талантами. Насамперед ми граємо для України і за неї. У кожній грі ми показуємо, що можемо грати. Раніше ніхто в нас не вірив, і тому я хочу зробити все неможливе можливим.

– Перед попередніми матчами Ліги чемпіонів ігри «Шахтаря» в УПЛ переносились. Цього разу команда провела важкий поєдинок з «Олександрією». Як це впливає на підготовку до «Лейпцига»?
– В останньому турі ми з «Олександрією» були в однакових умовах, тож повітряна тривога вплинула на нас однаково, і ми не виправдовуватимемося. Маємо зробити висновки, щоб перемагати в наступних іграх. Можливо, тривога пішла нам на користь, адже ми знов увійшли до матчу та вирівняли гру. До вилучення мали достатньо моментів, але потім команді довелося показувати характер. «Олександрія» – гарна команда, і ми повинні це визнавати. Особисто за себе можу сказати, що нікому не сподобалося б переживати тривогу, оскільки ти не знаєш, що буде далі. Є невизначеність, і ти думаєш, що зараз може щось упасти, але також у голові думки про тактику і те, як обіграти супротивника. Усі українські команди – герої зараз, як і українські солдати. Ми граємо на території України та б'ємося. Люди, котрі б'ються за нашу свободу, – фани наших команд. Усі представники країни у єврокубках уболівають один за одного, і я відчую підтримку цілої країни на завтрашньому матчі, так само буде на матчі «Дніпра-1». Хочеться, щоб усі команди більше вигравали та заробляли бали до спільної скарбнички. Шкода, що в «Динамо» не вийшло дати результат, проте, коли грає «Динамо», ми всі повинні вболівати за них.

– Чи втомлюєтесь ви від постійних переїздів? Як виглядає підготовка «Шахтаря» до матчів єврокубків?
– Переїзди, звісно ж, виснажують, адже в тебе просто ні на що не лишається часу. Представники інших команд мають дозвілля, а в тебе постійна рутина, і цей психологічний фактор трохи гнітить. Завтрашній матч буде вирішальним, але потім ми матимемо ще п'ять ігор. Завтра спробуємо боротися й продемонструвати все найкраще. Через переїзди немає балансу між фізичним і ментальним. Ситуація для нас така собі, однак попри все ми боротимемось.