Сороки злетіли: як Ньюкасл став великим знову
Клуб 'Ньюкасл Юнайтед' зробив це - у свій перший повний сезон під саудівським керівництвом вийшов у Лігу чемпіонів. Великі гроші заробили відразу ж, але, хоча вони у власників і справді величезні, інвестиції робилися зовсім не так розсипчасто, як це можна було спостерігати в перші роки арабського правління Манчестер Сіті. Terrikon.com досліджує дивовижний феномен, що відбувся на наших очах...
Слід зазначити, що для 'Ньюкасла' це не перша поява в Лізі чемпіонів - хоча виросло вже ціле покоління, яке в очі його там не бачило. Але в 90-ті роки 'сороки' вважалися серед найсильніших колективів Англії і двічі зупинялися за крок від титулу чемпіонів країни. Під керівництвом легендарного Кевіна Кігана вони демонстрували атакуючий, зухвалий футбол. Там грали такі люди, як Алан Ширен, Енді Коул, Давид Жінола, Фаустіно Аспрілья, Ліс Фердінанд, Пітер Бірдслі.
У ті роки, а також на початку 'нульових' 'Ньюкасл' постійно витав у вищих сферах АПЛ і тому тричі залітав до Ліги чемпіонів. Щоправда, жодних успіхів там не досягав. Двічі не зміг подолати групову стадію, а одного разу взагалі вибув у відбірному раунді, програвши в серії пенальті белградському 'Партизану'. Коротше, історія начебто є, але, за великим рахунком, її як такої і немає. Зараз 'Ньюкасл' заходить до Ліги чемпіонів з наміром створити щось значно серйозніше.
Феномен чергового багатого арабського клубу АПЛ полягає в тому, що свою історію успіху він пише завдяки тренеру, а не зіркам. Ну, тобто як? У Ньюкаслі повно класних гравців, деякі коштували дуже пристойних грошей, але ось зірки світового класу - поки жодної. А колектив вийшов чудовий, і гра в нього поставлена класно. Тому що на чолі підприємства стоїть тренер, який має світлий і ясний розум, а також харизму, фарт і багато чого ще, що допомагає в його роботі.
Звати його Едді Хау, йому 45 років, і клуб він прийняв у листопаді 2021. Становище було кепське, і над 'Ньюкаслом' сміялася вся Англія: клуб, до якого готувалися вливати сотні мільйонів, знаходився на 19-му місці і цілком міг у перший же сезон 'шалених бабок' вилетіти до Чемпіоншипу. От були б веселощі для всіх, кого бісили непомірні саудівські інвестиції – а таких була більшість! Але Хау, відомий раніше за грамотною роботі з 'Борнмутом', почав акуратно наводити лад у цьому бардаку. 'Ньюкасл' видав 9-матчеву безпрограшну серію, а в підсумку завершив сезон на 11-му місці - космічне досягнення, порівняно з тим, що було на момент приходу молодого тренера.
Цьогорічний сезон команда розпочинала так, що майбутній тріумф вгадати було неможливо. У перших 7 турах - лише одна перемога (щоправда, і поразка всього одна). Втрати очок здавалися жахливими для клубу, який декларував намір поборотися за єврокубки (такий був план на сезон - про Лігу чемпіонів тоді ще скромно мовчали). Але потім 'Ньюкасл' як завівся - і виграв 8 з 9 наступних матчів, одразу увірвавшись у лідируючу групу. А трохи згодом видав ще одну таку ж серію, ставши не просто претендентом на Лігу чемпіонів, а претендентом із гарним запасом. І хоча на фініші трохи спіткнувся, проте місце в четвірці собі гарантував за тур до фінішу.
Зі нудної команди, яка боялася, здається, своєї тіні, під руками Едді Хау виник колектив, який рвав будь-якого суперника, якщо все виходило. Ідеально вибудована азартна гра з чітким розподілом ролей і дивовижним порозумінням по суті нагадувала безшабашну команду Кевіна Кігана, але, як кажуть експерти, набагато сильніша за неї в організації. Це, можливо, і стало головною фішкою нинішнього 'Ньюкасла', яка іноді дозволяла видавати просто шедевральні матчі.
Наприклад, хрестоматійний розгром 'Тоттенхема', який тоді ще сперечався з 'сороками' за місце у Лізі чемпіонів. За перші 9 хвилин у ворота Уго Льориса, що побачив багато чого, влетіло три м'ячі, в перші 21 - п'ять. 'Тоттенхем' просто зім'яли, як папірець, і викинули на сміття. 'Сороки' рухалися настільки активно та розумно, що скрізь, абсолютно скрізь встигали першими. Це була стовідсотково чемпіонська гра - якби команда могла так працювати весь сезон, у 'Манчестер Сіті' були б великі проблеми із завоюванням титулу.
Але, можливо, ще показовішою стала перемога над 'Манчестер Юнайтед' - рахунок всього 2:0, але домінування повне, бажання перемогти величезне, ігрова пристрасть відчайдушна. Ерік тен Хаг сказав після матчу: 'Я був здивований тим, що ми не могли тягатися з рішучістю, пристрастю та бажанням суперника. Не думаю, що ми недооцінили Ньюкасл. Вони грали вище за свій рівень, тому що дуже хотіли перемогти, але це було очікувано. Вони налаштувалися на перемогу у цьому матчі'.
Ось вам ще одна корисна характеристика 'банди' Едді Хау - вони просто рвуть і мечуть, тренер вміє створити у колективу позамежний настрій, змушує повірити, що будь-який суперник їм по зубах. І вони виходять – і рвуть будь-кого. В принципі, їм і зірки світового рівня не потрібні – вони й у цьому складі вже готові до подвигів вищого рівня. Хоча, звісно, влітку зірки у них з'являться. Тепер у 'Ньюкасл' іти хочуть усі, це вам не осінь 2021-го...
