У матчі ЛНЗ - 'Динамо' сталася знакова подія. Реалізувавши пенальті, Віталій Буяльський забив 50-й гол у чемпіонатах України за київський клуб. Таких людей, насправді, у клубі небагато – всього десять, і побачити серед них саме Буяльського було несподівано – до явних бомбардирів він начебто ніколи не належав. Terrikon.com вивчає його феномен...

Для початку наведемо цю десятку, цих людей, які зуміли оформити 'полтинник' у матчах чемпіонату України за 'Динамо':

1. Сергій Ребров - 113
2. Андрій Ярмоленко - 103
3. Максим Шацьких - 96
4. Андрій Шевченко - 83
5. Віктор Леоненко - 61
6. Віктор Циганков - 60
7. Олег Гусєв - 58
8. Артем Мілевський - 57
9. Валентин Белькевич - 51
10. Віталій Буяльський - 50

Половина цих людей – яскраво виражені форварди. Ще троє – вінгери, результативність яких теж нікого не дивує. Ще один (Белькевич) – атакуючий півзахисник. В принципі, Буяльський тепер вже теж часто висувається на цю позицію, а іноді навіть на позицію 'другого страйкера' або взагалі центрфорварда. Були такі прецеденти. Але все ж таки основна його функція протягом більшої частини кар'єри - центральний півзахисник. З 301 матчу, проведеного за клуб, він у цій ролі відпрацював у 142 – майже половину. Тобто, можна сказати, що з усіх десяти перерахованих 'п'ятидесятників' Буяльський - 'найглибше посаджений'.

А ще Буяльського пробували на місці лівого півзахисника. Власне, саме там він і розпочинав дорослу кар'єру. І перші свої голи звідти забив. Його стартовим сезоном став 2013/14, у ньому він відзначився тричі, а найперший гол відвантажив київському 'Арсеналу' 29 вересня 2013 року. Сезон для 'Динамо' вийшов провальним, у підсумку - лише четверте місце. Склад був незрозуміло що, і було зовсім неясно, чи зможе закріпитися в ньому новачок чи ні.

У наступному сезоні команду тренував вже Сергій Ребров, і за нього Буяльський забивати більше не став. Навпаки, забив менше - лише два голи ('Металісту' та 'Волині'). Через сезон - ще два (дніпродзержинської 'Сталі' і 'Ворсклi'). Потім - ще один ('Олександрії'). Тобто, сумарно за три сезони, проведені під керівництвом Реброва, наш герой відзначився лише 5 разів. А було йому до кінця цього періоду не так вже й мало - 24. У такому віці люди, яких можна називати бомбардирами, точно мають більше на своєму рахунку.

Якщо ви думаєте, що наступні сезони щось змінили, то ви сильно помилитеся. За Олександра Хацкевича Буяльський відзначився чотири рази (у сезоні 2017/18) та тричі (2018/19). Список команд, які постраждали від нього, поповнили 'Зоря', 'Олімпік', 'Карпати', 'Десна' та 'Львів'. На той момент, вималювалася цікава закономірність. У Буяльського виявилася воістину щаслива нога. Як правило, якщо він забивав, то Динамо перемагало. З початку ери Реброва, з голами Буяльського 'Динамо' у чемпіонаті країни не змогло перемогти лише одного разу (1 жовтня 2017 року в аномальному матчі із 'Зорею', коли кияни вели 3:0, дозволили супернику зрівняти рахунок, потім вийшли вперед - але пропустили ще раз).

Сезон 2019/20 був уже більш-менш схожий на бомбардирський - Буяльський забив у матчах чемпіонату 7 голів, вперше - 'Маріуполю' та 'Шахтарю'. Щоправда, гол у ворота 'гірників' приніс йому мало радості - вийшов той рідкісний випадок, коли 'Динамо' не змогло перемогти з його голом (поразка 1:3 сильно ускладнило його команді боротьбу за титул, яка, зрештою, і була програна).

У наступному сезоні Буяльський трохи зменшив оберти (всього 6 голів, у тому числі – перший і поки що єдиний у кар'єрі хет-трик у матчі з 'Ворсклою'), а ось потім почалося. У незакінченому чемпіонаті 2021/22 він встиг відзначитися 9 разів (серед потерпілих від нього - 'Минай', 'Колос' і 'Чорноморець'). А у чемпіонаті 2022/23 наш герой висунувся у найкращі бомбардири клубу, на його рахунку опинилося 12 голів (зокрема, вперше отримали від нього 'Рух, 'Кривбас' та 'Дніпро-1').

З початку нинішнього сезону Буяльський відзначився вже тричі (вперше 'розписався' у воротах 'Оболоні' та ЛНЗ). Він остаточно утвердився на позиції атакуючого півзахисника і, як правило, якщо у нього зі здоров'ям усе гаразд, Мірча Луческу його задіяє.

Таким чином, як бачимо, перелом стався тільки за Луческу, та й то не відразу. Спочатку тренер пробував його в парі з Миколою Шапаренком трохи в 'поглибленішій' позиції. Але поступово прийшов до моделі 4-2-3-1, де Буяльського ставили одразу під нападником. І природним чином результативність одразу зросла.

У результаті, 'Динамо' отримало футболіста, що регулярно забиває, що було особливо важливо при постійній проблемі, яка довгі роки спостерігається в команді з центрфорвардами. Гравцем такого плану Буяльський залишається й досі.

Що далі? Якщо він продовжить так само, то вже до кінця сезону може піднятися в списку найрезультативніших динамівців у чемпіонаті на кілька сходинок. Белькевича він точно обжене, Мілевського та Гусєва – дуже може бути, а якщо сильно постарається – то й Циганкова з Леоненком. І тоді попереду залишиться лише визнані клубні бомбардири. Випередити їх буде вже складніше, але, зрештою, 30-річний Буяльський ще має кілька повноцінних сезонів. І проведе він їх, швидше за все, в УПЛ – піти до якоїсь закордонної команди йому вже складно. Втім, побачимо...