Караваєв: Після голу Північній Македонії ставлення до мене змінилось в кращий бік
Той факт, що Сербія своєю нічиєю проти Болгарії гарантувала Україні плей-офф відбору Євро-2024 зовсім не розхолоджує команду Сергія Реброва. В цьому абсолютно переконаний півзахисник нашої головної команди Олександр Караваєв. Хавбек чітко зазначив, які зроблено висновки після першої зустрічі з Італією, і чому важливо переможно завершити кваліфікацію саме зараз. А ще Караваєв в ексклюзивному інтерв’ю Елі Іванюкович спеціально для Terrikon.com розповів, як змінилось його життя після неймовірного голу у ворота Північної Македонії, що сприяє прогресу збірної і хто із наших легіонерів найбільше впливає на національну команду.
- Що відчуваєш перед вирішальним матчем відбору Євро-2024? Присутній тиск чи мандраж? Як цей поєдинок обговорюєте в команді?
- Всі розуміють наскільки це важливий матч. Багато з наших гравців, хто вже був в такому положенні, коли ми грали попередній відбір на Євро, коли у нас в групі були Португалія і Сербія. Але там в нас було краще положення, ми не програвали жодного матчу. Як раніше ми вже казали – все буде залежати від нас в останньому матчі. Як нам сьогодні (інтерв’ю записано напередодні гри) сказав Сергій Станіславович – багато хто в нашій команді ще не до кінця розкрив свій потенціал, тому це як раз такий матч, коли ми можемо зробити це. Причому набагато більше, ніж в попередніх матчах відбору. Саме це і може стати запорукою перемоги.
- Ментальна готовність в цьому матчі виходить на перший план. Як не перегоріти, щоб через мандраж не припускатись помилок?
- Немає конкретної відповіді, що саме треба зробити, щоб все склалось саме в цей день. Буває так – ти бачиш, що ти супер готовий, в усіх аспектах, тактичному, ментальному, в фізичному стані все гаразд, але ти виходиш і розумієш – це не твій день. І після кількох помилкових дій на перший план можуть вийти емоції. І ось тут буває переломний момент. Якщо ти добре підготовлений психологічно, ти на це не будеш звертати уваги. Тож треба правильно реагувати, відштовхуватись від установки і тоді все піде за планом.
- З позиції досвіду легше контролювати емоції?
- Так, набагато легше. Пам’ятаю себе в молоді роки, коли емоції могли зіграти злий жарт навіть, коли розумів, що можу показати свої найкращі якості. Але який плюс зараз я бачу – нинішнє покоління, хлопці яким 20 років, вони якось більше впевнені, ментально більш стійкі. Вони не так загострюють увагу на своїх помилках.
- Це вже другий матч з Італією, як охарактеризуєш цю збірну? Які її якості вважаєш найсильнішими?
- Перш за все – індивідуальні якості, адже всі грають в топ-лігах і топ-командах. Це їхній великий плюс. Загалом, Італія завжди славилась своєю тактичною побудовою. Вони правильно діють при обороні, при атаці, кожен точно знає, що йому робити на полі. На теоріях ми дуже добре бачимо, що не один-два гравці комбінують, а три-чотири-п’ять. Вони точно знають, хто і куди побіжить, це і показує клас команди. У них дуже організована команда.
- А які головні висновки зробили після першого матчу з Італією?
- З ними треба грати більш сконцентровано і, як би це банально не звучало, не припускатись помилок. Адже цей суперник одразу ними скористається. Коли виходиш з оборони і віддаєш передачу через центр, маєш бути на сто відсотків впевнений, що ця передача пройде. Бо, якщо ні, вони одразу скористаються цією помилкою і будуть вибігати в контратаку. Тож треба дуже надійно грати на своїй половині полі, а вже на чужій треба грати більш ризиковано, щоб створювати моменти.
- Зважаючи, що Італію влаштує і нічия, як ти думаєш, може бути таке, що вони віддадуть вам ініціативу і будуть грати на контратаках?
- Все може бути, але я на це даю дуже маленький відсоток. Думаю, їхній тренерський штаб і наукова група захочуть контролювати свою гру і демонструвати те, що вони вміють якнайкраще. А ми, у свою чергу, будемо їм протиставити своє.
- Хто з гравців італійської збірної твого амплуа тобі імпонує?
- Дімарко. Він дуже розкутий. Барелла мені також дуже подобається. Хоча він і не на моїй позиції грає, але він дуже виділяється. Начебто він і невеличкого зросту, але він сильно працює і у відборі, і в атаці. Дуже сильний футболіст, тому він і грає в Інтері. Ці гравці показують дуже високий рівень. Ще захисник Бастоні, але він зараз травмований. Але в них багато гравців, які можуть рівноцінно замінити. Якщо у нас 26 футболістів, то у них 40-50 і вони будуть приблизно одного рівня.
- Власне, у збірної Італії останнім часом багато дискваліфікованих та травмованих, як це обговорюєте в команді?
- Ми подивились, що 2-3 пропускають через дискваліфікації, 2-3 травмовані, потім дивишся – в них там ще більша лава запасних. Дивишся на ці імена, а вони нічим не гірші, ніж ті, які були основні, а зараз травмовані. При цьому ми розуміємо, що ці гравці на сто відсотків готові скористатись своїм шансом. Навіть думок немає, що якийсь їхній гравець може вийти і провалити гру.
- В різні часи збірну Україну критикували за обережний футбол. А зараз ціла група яскравих футболістів атаки та ще й в чудовій формі. Відчуваєте, що під керівництвом Реброва став більш атакувальний футбол?
- Якщо взяти період, коли збірну тренував Андрій Шевченко, він теж завжди казав, щоб ми грали в більш атакувальний футбол, більше контролювали гру. Так, все залежить від тренерського штабу. І Андрій Миколайович і Сергій Станіславович, вони обидва багато грали і тренували у Європі. Тож вони бачать не тільки, як розвивається футбол в України, а й в усьому світі. Вони намагаються йти у ногу з часом, щоб ми не відставали. І це, як всі бачать, дає результат. Що в тій відбіковій кампанії, що в цій, коли вже Сергій Станіславович прийшов, команда прогресує і демонструє результати. Це означає лише одне – правильний підхід.
- Зараз багато наших збірників виступають в АПЛ, Ла Лізі і демонструють хороші результати. Як це впливає на збірну загалом?
- Після того, як вони перейшли в ті чемпіонати, видно, що вони прогресують. Їхній рівень зростає. Завжди, коли граєш з кращими, то хочеш до них підтягнутись. Наприклад, коли Зінченко один з перших почав грати за кордоном, він приїжджав і ми бачили, яка різниця між нами, гравцями, які грають в УПЛ. Різниця в прийняті рішень, як він дивиться на ситуацію на полі. В АПЛ дуже короткий відрізок часу на прийняття рішення. Тобто, він до цього вже звик. І через те, що він швидше мислить, він переважає в деяких компонентах. Для збірної це тільки плюс.
- Сербія вийшла на Євро і тим самим гарантувала Україні плей-оф, це не розхолоджує трошки?
- Та ні, ми на це не звертаємо уваги. Розуміємо, що краще в матчі з Італією зробити свою справу і вийти на Євро. Але, звісно, це ще одна опція для нас, однак це ніяк не впливає на наше налаштування на матч.
- Як у збірній сприймають те, що УЄФА фактично відкрито підтримує Італію і зазначає, що черговий великий форум без неї буде дорівнюватись до фіаско?
- Зрозуміло, Італія – це топ-збірна. Вона вигравала чемпіонати світу, Європи. Звісно, що коли на великих форумах грають такі топ-команди, це дуже добре для глядачів. Розуміємо, що не всі хочуть бачити там Україну і краще б це була Італія. Але так відкрито симпатизувати, звісно, не можна. Всі розуміють між рядків. Думаю, коли на таких турнірах будуть команди нижчі класом, це сприятиме розвитку футболу. Як приклад – Греція, яка у 2004 році стала чемпіоном Європи чи Данія у 1992 році, тож це круто для футбольної спільноти. Це дає не топ-збірним і їхнім країнам поштовх у розвитку.
- Віриш, що суддівство буде об’єктивним?
- Вірю. Мені дуже сподобалось суддівство на Євро-2020. В кожному матчі максимум 1-2 помилки. Всюди відзначали, що це було одне з найкращих суддівств за всю історію. Майже не було суперечливих моментів, все було дуже чітко. Тому і вважаю, що на таких міжнародних матчах об’єктивно судять. Може і є якийсь невеличкий шанс, що десь симпатизують більше топ-командам, але я не думаю, що настільки, щоб впливало на результат.
- Ти забив нереальний гол Північній Македонії, в нього мільйони переглядів. Зважаючи, що в тебе лише нещодавно аккаунт в Інстаграмі і він ще не розкручений, як ти відчув цей сплеск уваги до тебе з боку вболівальників?
- То не мій акаунт. В мене немає.
- Як? На тебе ж навіть підписані твої партнери по збірній і Динамо.
- Колись був, з синьою галочкою, але зараз немає. Я не можу зрозуміти, як вони не можуть зрозуміти, що це не я. (сміється) Та загалом, я на це не звертаю уваги.
- Але питання все ж не про це. Відчув нереальну кількість увагу до своєї персони?
- Спершу, коли забив цей гол, подумав – ну гол і гол, були порожні ворота… Але потім підійшов знайомий мого друга, йому десь 50 років, і він каже: В мене батько дивився, йому 85 років і він отримав такий захват від цього голу, що він взагалі переглянув своє відношення до футболу. Тож коли до тебе просто підходять і майже кожен каже – гол-топ, вау, супер, то в цей момент розумієш, які ти емоції викликаєш у людей. Радий, що подарував людям ці емоції. Ці відчуття не можна купити ні за які гроші світу і такі моменти бувають раз в житті. Скажу так, що трішки змінилось в кращу сторону ставлення до мене, як до гравця. З боку вболівальників. Якщо раніше підходили і просто фотографувались, розмовляли, то після цього голу зрозуміли, що це не просто гол, а інтелектуальний ход. Адже багато людей вважають, футболістів не те що тупими, а неосвіченими. А я вважаю, що футболісти дуже інтелектуальні, адже, коли ти на футбольному полі і граєш на такому високому рівні, дуже велику роль відіграє саме розум і широкий кругозір. Люди не знають, але багато хто з футболістів читає книжки, вивчає різні мови, з багатьма можна просто посидіти і поспілкуватись на будь-які теми.
- Віктор Коваленко забив нещодавно за Емполі і присвятив гол Херсону. Якщо знову заб’єш, передаси привіт в камеру своєму рідному місту?
- Звісно, це навіть не обговорюється. Всі знають в якій ситуації було моє рідне місто протягом 9-10 місяців. Після того, коли його деокупували, Херсон під постійними обстрілами. В мене там батько постійно знаходиться. І нещодавно так вийшло, що десь «прилетіло» і уламок влучив у вікно в сусідній кімнаті, а батько сидів в іншій. Навіть у жахливих снах не можна уявити, що там відбувається... Мені не зрозуміло, чому світ не може згуртуватись і все це закінчити, як це було 80 років тому…
