Мудрик плюс Мареска – чи Мареска мінус Мудрик?
Отже, Михайло Мудрик отримав чергового тренера в Челсі - вже четвертого (якщо вважати і тимчасового правителя Френка Лемпарда). Що це може означати для українського вінгера, як позначиться на його кар'єрі? Наскільки великі шанси, що при Енцо Марескi Мудрик зможе досягти успіху? Terrikon.com намагається знайти відповіді на ці поки що суто теоретичні питання.
Мареска приходить у Челсі на гребені успіху в Чемпіоншипі, що у футбольному світі дуже котирується. Прийнявши Лестер, що впав з АПЛ, у міжсезоння, він зміг вибудувати команду, яка фінішувала першою – правда, лише з невеликою перевагою над Іпсвічем, але з 31 перемогою (а це найкращий результат за останні 10 років). 44-річний італієць став справжньою медіа-зіркою, його прес-конференції були цікаві, він відкритий і розкутий у спілкуванні з журналістами, за словом у кишеню не лізе, але при цьому жодного хамства чи зарозумілості собі не дозволяє. Приємний, загалом, чоловік.
Ось, наприклад, один цікавий і значущий для його призначення в Челсі діалог, який стався взимку. Його запитали: "Чи потребує Лестер посилення, і якщо так, то яких саме гравців ви б хотіли мати?" Мареска втомлено зітхнув і відповів: "Слухайте, це не моя робота. Якщо я думатиму ще й про це - я просто збожеволію. Моя справа – тренувати тих, хто є. Так, я можу щось порадити, але не більше. Якщо когось куплять – добре, ні – працюватимемо з тими, хто є".
Чому це важливо саме зараз? Тому що боси Челсі саме такого тренера завжди й хотіли: не те щоб покірного, але того, що не лізе в трансферні питання. Щоби був задоволений тими, кого йому купили. Мауріс Почеттіно, можливо, саме на тому й погорів, що таким не був. Ну, а нинішній Челсі немислимий без незрозумілих покупок, з якими потім незрозуміло, що робити.
Загалом Мареска готовий працювати з наявним матеріалом. А це означає, що Мудрик, який дістався йому, отримає свою частку уваги. Щоправда, що з їхнього контакту вийде, передбачити неможливо.
Тут є ще ось який нюанс. Як ми всі знаємо, основний конкурент Мудрика на позиції лівого вінгера - Рахім Стерлінг. Не сказати, щоб у Челсі справи у нього йшли так вже й здорово. Більше того: у пресі є інформація, що клубне керівництво тисне на нього в сенсі відходу - начебто є щедра пропозиція із Саудівської Аравії, де ім'я 'Стерлінг' все ще багато важить. Але не тут було! Рахім пручається і не хоче. А після призначення Марески – не захоче тим більше: вони знайомі з Манчестер Сіті, хоч і не дуже близько (коли Стерлінг ще грав там, Мареска працював в академії).
Ми не можемо передбачити, на кого поставить новий тренер, обираючи між Мудріком та Стерлінгом. Зрештою, на лівому фланзі можуть зіграти і люди, які не спеціалізуються на цій позиції. Наприклад, правий вінгер Ноні Мадуеке або атакуючий півзахисник Крістофер Нкунку. Почеттино дозволяв собі такі експерименти.
Тепер подивимося на все це з іншого боку. Наскільки взагалі Мудрік підходить під модель Марескі? У Лестері італієць найчастіше використовував схему 4-3-3, яка під час атаки трансформувалася в 3-2-5. Тобто, фулбеки підключалися а напад, а вінгери йшли у напівфланг – ставали інвертованими. Теоретично для Мудрика це цілком підходить. Але зворотний бік такої моделі - гра в перехідних фазах. Вона вимагає великої гнучкості та швидкого перемикання. Із цим у Мудрика проблеми. Мареска вимагає при втраті м'яча моментально розпочинати пресинг. Але ж ми бачили, як у таких ситуаціях зазвичай діє Мудрик. Йому потрібен час, щоб перейти. Іноді – багато часу. Стільки скільки сучасний футбол не дає. І він дуже слабкий у оборонних діях.
Втім, знову ж таки, це все – чиста теорія. На практиці між тренером та гравцем виникає іноді така хімія, що гравець просто змінюється. У Мудрика, до речі, таке було в Шахтарі при Роберто Де Дзербі, який зміг витягнути головне з шалено талановитого, але безладного футболіста. Витяг - і добре пристосував для користі команди. Чому б схожий фокус не зробити і Енцо Марескi?
Тим більше, що з людьми він працювати вміє та любить. Про це теж багато говорять та пишуть. Наводять слова гравців, які хвалять Мареску і як людину (комунікабельну, легку, розумну), і як спеціаліста (на тренуваннях якого все зрозуміло і цікаво).
Звичайно, дуже багато залежатиме від того, як Челсі стартує у новому сезоні. З цим можуть бути проблеми, аналогічні тим, які зазнав Почеттіно. Новому тренеру, як правило, потрібен час, щоб опанувати ситуацію в команді. І якщо результат виявиться нижчим за очікування, на нього почнуть тиснути. Як він поведеться, як це вплине на вибір складу, можна тільки гадати.
Боси Челсі – не з терплячих. З іншого боку, вони брали Мареску явно 'на виріст', з прицілом на майбутнє - в цьому його відмінність від того ж Почеттіно. Йому можуть пробачити те, що не прощали іншим. Але все-таки Челсі є Челсі, і тут ймовірні найбезглуздіші варіанти розвитку подій. Можна лише побажати Маресці та Мудрику спокійного наступного сезону – і взаємного порозуміння. Дуже хотілося б, щоб в них вийшло.
