Колись сезон 2024/25 згадуватимуть як історичний, переломний у футболі. Він задає абсолютно новий міжнародний формат - ФІФА та УЄФА, як змовившись (а може - змовившись насправді), у чотири руки або вводять нові турніри, або модернізують старі. Усе це змінює уявлення, що склалися роками, і тепер футбольні сезони матимуть зовсім інший вигляд. Як саме, описує Terrikon.com...

Ліга націй

Почнемо з того, що нам ближче і що відбувається просто зараз - з Ліги націй. Усі вже звикли до того, що вона заповнює осінь кожного парного року, вирубуючи національні чемпіонати на півтора тижні в кожному місяці. Усі вже навчилися з цим жити, прийнявши нове навантаження як посилений, але більш корисний замінник попередньої практики з безсистемними товариськими матчами. Популярності цей турнір собі так і не завоював, гравці намагаються, як можуть, від нього "косити", мотивуючи неможливість приїхати до збірної вже мало не зубним болем. Але ось - новий привіт від УЄФА.

Раніше, закінчивши справи в групах, команди прощалися з Лігою націй до наступної парної осені. Тепер - не так. Тепер навесні приблизно на половину з них чекає плей-оф, у якому зустрінуться треті команди груп вищого дивізіону з другими - наступного за силою. Тобто, другі команди Ліги В - з третіми Ліги А, другі Ліги С - з третіми Ліги В, а другі Ліги D - з двома кращими четвертими Ліги С. І виходить, що якщо ви посіли перше або останнє місце в групі, то забезпечуєте собі весняний відпочинок, а в решті випадків на вас чекає ще й додаткова розвага в березні наступного року. Як то кажуть, дрібниця, а приємно.

Що це може означати на практиці, наприклад, для збірної України? Якщо вона, хоч як фантастично це здається, фінішує другою у своїй групі В1, то гратиме навесні з кимось на кшталт Польщі, Бельгії, Угорщини чи Сербії (і в разі перемоги підійматиметься до ліги А - а раніше такої додаткової опції не існувало). Ну, а якщо посяде третє місце в групі, то її весняним суперником стане хтось на кшталт Словаччини, Косово, Болгарії чи Вірменії. І поразка в цьому матчі опустить Україну до Ліги С (а раніше третє місце подібної загрози не створювало).

Ну, а для найсильніших - вісім найкращих команд Ліги А - вигадали чвертьфінал, якого раніше також не було.

Ось так УЄФА вирішив пожвавити інтригу в турнірі, який багатьом здавався нудним. А заодно - й інтенсифікувати весну для значної частини команд, яким, до речі, приблизно в ті самі строки належить стартувати у відбірковому турнірі чемпіонату світу.

Клубний чемпіонат світу

Цей турнір став головним приводом для претензій з боку футболістів, роздратованих навантаженням, яке збільшується з кожним роком. Уявіть собі - замість того, щоб після закінчення національних чемпіонатів вирушати на заслужений літній відпочинок, топ-клуби на цілий місяць занурюються в змагальне середовище підвищеної напруги - найкращим доведеться зіграти по 7 матчів, а більшості - не менше 5. Відпустка, таким чином, гранично скорочується. Клубам доведеться якось боротися з цією новою обставиною.

Тобто, виходить, що якщо раніше за непарними турнірами футболісти в червні-липні відпочивали від великих турнірів, то зараз у найкращих забирають від нормального відпочинку ще один непарний рік у чотирирічному циклі. Зрозуміло, їм це не подобається. Протести сиплються з усіх боків. На захист гравців уже стають такі організації, як Ла Ліга. Справу погрожують довести до суду.

Але ФІФА здаватися не збирається. Від самого початку вона роздмухувала привабливість нового турніру нечуваним призовим фондом. І хоча з цим по ходу справи виникли проблеми, чомусь віриться, що їх вирішать. Президент ФІФА Джанні Інфантіно обіцяє, що "турнір стане початком чогось історичного. Це буде те, що змінить футбольний світ".

Хто б сумнівався, як то кажуть. Але футболістам від цього не легше. І перспектива заробити по парі "лимонів" на обличчя їх чомусь не надихає, от дивна річ!

Міжконтинентальний кубок

Ну, а наостанок - про турнір, який зараз триває у фоновому режимі, а ви й не здогадувалися.

Як ми пам'ятаємо (а може, вже забули), першим міжконтинентальним змаганням був, власне, Міжконтинентальний кубок. Його проводили з 1960 по 2004, а розігрували переможці Ліги чемпіонів УЄФА і Копа Лібертадорес. Потім замість нього придумали Клубний чемпіонат світу в старому форматі. Тепер, коли КЧС перейшов у нову фазу існування і проводитиметься раз на чотири роки, ФІФА подумала, що непогано б зберегти щорічне визначення найкращої клубної команди світу. І відродила Міжконтинентальний кубок. Але, так би мовити, трохи в профіль.

Тепер у турнірі бере участь не дві, а шість команд - по одній від кожної конфедерації (тобто - всі переможці головних континентальних клубних змагань). І дивіться, яку кумедну штуку придумали організатори. Турнір складається з п'яти незалежних матчів, що проводяться протягом майже трьох місяців у різних локаціях. У першому раунді 22 вересня зустрілися найслабші - еміратський Аль-Айн виніс новозеландський Окленд Сіті 6:2. Другий раунд складається з двох матчів. Один уже пройшов - 29 жовтня єгипетський Аль-Ахлі виніс Аль-Айн 3:0. Другий намічений на 11 грудня - зіграють мексиканська Пачука і переможець Копа Лібертадорес (він визначиться 30 листопада в матчі між бразильськими Ботафого і Атлетіко Мінейро). Третій раунд Міжконтинентального кубка - це один матч, по суті - півфінал, для престижності названий "Кубком виклику" (з розіграшем однойменного трофея), беруть участь 14 грудня переможці пар другого раунду. Володар цього самого Кубка виклику 18 грудня і розіграє Міжконтинентальний кубок із мадридським "Реалом", якого ввічливо звільнили від усієї попередньої метушні, допустивши одразу до фіналу.

Ось таку історію ми спостерігатимемо тепер щороку. Поки ФІФА з УЄФА не придумають ще що-небудь історичне...