Київське Динамо вийшло до фіналу Кубка України з великими надіями на здобуття трофею — а це означає, що в чемпіонаті їм можна буде посісти навіть 5-те місце, адже шлях до єврокубків все одно буде відкритий.

Випадок в історії вітчизняного футболу, прямо скажемо, не унікальний, і Terrikon.com згадує їх усі...

1993/94 - Карпати

Карпати посіли в чемпіонаті країни лише 6-те місце, але в Кубку України дійшли до фіналу, поступившись лише там Динамо. Кияни як переможці першості потрапили до Ліги чемпіонів, а львів’яни отримали право спробувати себе в зниклому нині Кубку володарів кубків. Спробували... У кваліфікаційному раунді зіграли проти скромного ірландського Шелбурна. І начебто все почалося добре — 1:0 вдома, на стадіоні Україна. Але виїзд до Ірландії обернувся катастрофою — 0:3 у ході матчу, підсумковий рахунок 1:3 і кінець єврокампанії.

1995/96 - Шахтар

Другим випив цю чашу донецький Шахтар, тоді - ще зовсім не грізний, що й продемонструвало його 4-те місце в чемпіонаті країни. Але Кубок "гірники" виграли — свій перший український трофей. І це вивело їх у той самий КОК. Виступили вони трохи краще за Карпати. У кваліфікації легко розправилися з північноірландським Лінфілдом — 4:1 і 1:0. Але наступний суперник був на порядок серйознішим — бельгійський Брюгге. Шахтар чинив опір щосили, на виїзді програв лише 0:1, але вдома перемогти не зміг — 1:1. І змушений був покинути такий безжалісний турнір.

1996/97 — Нива Вінниця

Найдивовижнішою серед команд, що пробилися до Європи через Кубок, є вінницька Нива. Вона створила диво у розіграші 1995/96, вибивши Шахтар у півфіналі в серії пенальті. Трофей, звичайно, поступилася Динамо (а як інакше?), але все одно отримала право грати в КОК (хоча в чемпіонаті посіла лише 15-те місце). Здавалося, нічого цим скромнягам не світить. Але Нива примудрилася пройти одне коло, "відчепивши" естонський Садам — щоправда, лише за рахунок голу на виїзді (1:2, 1:0). Ну, а потім без питань поступилася швейцарському Сьону — 0:2, 0:4 (причому другий результат — домашній).

1998/99 - ЦСКА

Наступними, хто скуштував щедроти Кубка України, стали київські армійці: 13-те місце в чемпіонаті, але фінал Кубка України (з закономірною поразкою від Динамо) — і вихід до Європи, в останній розіграш Кубка володарів кубків. ЦСКА виступив у цьому турнірі стандартно для українських клубів: перемога над ірландським Корк Сіті (1:2, 2:0) і поразка від московського Локомотива, причому, на жаль, поразка безальтернативна (0:2, 1:3).

2001/02 - ЦСКА

Армійці повторили спробу через три роки, тільки тепер фіналісти Кубка України потрапили не в КОК, який наказав довго жити, а в Кубок УЄФА. У чемпіонаті ЦСКА посів, якщо що, 6-те абсолютно непрохідне місце. Але в новому для себе турнірі був дуже непоганий, пройшовши цілих два (!!) кола. Для початку — дві перемоги над фінським Йокерітом з однаковим рахунком 2:0. Потім — красиво покарана Црвена Звезда у неймовірній київській сутичці (3:2) і достатня нічия 0:0 на виїзді. Але ось на Брюгге сил уже не вистачило. Більше того — тут взагалі сталася катастрофа (0:2, 0:5). Так завершилася історія виступів ЦСКА в єврокубках взагалі...

2006/07 — Металург Запоріжжя

У розіграші Кубка України запоріжці вперше й востаннє дійшли до фіналу, мінімально поступилися Динамо та отримали можливість випробувати себе в Кубку УЄФА, навіть посівши 8-ме місце в УПЛ. Ну, загалом, виступили стандартно, хоча й не без феєрверку. Зігравши в Кішиневі нульову нічию із Зімбру, вдома розгромили молдаван дощенту — 3:0. Далі на український клуб чекав відносно грізний суперник — грецький Панатінаїкос. Металург здавався аутсайдером, але на виїзді примудрився зберегти нічию 1:1. Це породило всілякі божевільні надії, яким, на жаль, не судилося збутися. У Запоріжжі греки як забили на 13-й хвилині, так потім і не пропустили...

2009/10 - Ворскла

Загалом, Ворсклі й так була гарантована Європа - як 5-й команді УПЛ, але в цій якості їй довелося б стартувати з найнижчих щаблів, з 4-го раунду кваліфікації Ліги Європи. А так, як законний володар Кубка України, вона пройшла відразу до раунду плей-офф Ліги Європи. Здавалося б — чудова нагода, щоб прорватися до групової стадії. Але суперник трапився вбивчий — Бенфіка. І в домашньому матчі португальці відразу ж "вбили" полтавчан — 4:0 (з голами таких, між іншим, людей, як Анхель Ді Марія та Хав’єр Савіола). Добре ще, що вдома Ворскла змогла не впасти остаточно в бруд, здобувши престижну перемогу 2:1. Це вже нічого не вирішувало, але для історії клубу — приємний запис.

2010/11 — Таврія

У наступному сезоні — аналогічна історія з Таврією, теж володарем Кубка України, теж відразу відправленою до раунду плей-офф Ліги Європи і теж з жорстоким жеребом — леверкузенський Байєр. Але, на відміну від Ворскли, кримчани навіть на локальний подвиг не спромоглися. Поступившись 0:3 у Німеччині, вони вдома нібито почали зухвало (Лакі Ідахор відкрив рахунок з пенальті вже на 5-й хвилині) і навіть вели після першого тайму, але потім пропустили три голи і тихо зійшли з дистанції.

2012/13 - Металург Донецьк

Ну, і останній на даний момент випадок з нашого ряду. У сезоні 2011/12 Кубок України пережив перший і єдиний донецький фінал. Металург програв у додатковий час 1:2, Шахтар звично вийшов до Ліги чемпіонів, звільнивши місце в Лізі Європи своїм землякам, які посіли 7-ме місце в УПЛ. Виступили "металурги" кумедно. Спочатку просто знищили чорногорський Челік (7:0, 4:2 — якийсь справжній цирк з голами молодого Жуніора Мораеса в обох матчах). І тут же відразу — поразка від невибагливого норвезького Тромсе, причому після 1:1 на виїзді. Як примудрилися вдома програти 0:1 — незрозуміло...