Іспанія стала столицею паделу не випадково. Саме тут гра, яка колись існувала лише в межах приватних клубів і курортних вілл, за кілька десятиліть перетворилася на один із наймасовіших видів спорту в країні. Падел в Іспанії – це частина щоденного міського життя, де корти заповнені з ранку до пізнього вечора, а запис на гру іноді планують так само, як робочу зустріч.

Історія паделу в Іспанії починається у 1974 році, коли принц Альфонсо де Гогенлое облаштував перші корти в Марбельї. Спочатку це була гра для вузького кола: бізнесменів і гостей курортів Коста-дель-Соль. Але вже через кілька років падел почали будувати в житлових комплексах і спортивних клубах по всій Андалусії, а далі – по всій країні.

Секрет такого стрімкого зростання інтересу до паделу пояснити доволі легко. На відміну від тенісу, де потрібна техніка і роки тренувань, у паделі м’яч починає триматися в розіграші майже одразу. Новачки вже на першому занятті можуть грати повноцінно.

В Іспанії падел швидко вписався в соціальну культуру. Тут грають після роботи, зустрічаються з друзями на корті замість бару і часто комбінують спорт із вечерею після матчу.

Зараз Іспанія – абсолютний лідер у світі за масштабами розвитку паделу. Тут у цю гру грають понад 5–6 мільйонів людей, а по країні працює приблизно 17–18 тисяч кортів і понад 4,5 тисячі клубів. У великих містах клуби працюють із раннього ранку до опівночі, а в популярних локаціях у Мадриді або Марбельї бронювання інколи роблять за 3–5 днів наперед. Для порівняння: у Франції чи Італії падел тільки набирає обертів, і навіть у найбільш розвинених регіонах ідеться про кілька сотень або тисяч кортів, а не десятки тисяч, як в Іспанії.

Такий стрімкий розвиток пояснюється кількома факторами. По-перше, клімат: у більшості регіонів країни можна грати на відкритих кортах майже цілий рік. По-друге, економіка спорту – падел-корти дешевші та швидші в будівництві, ніж тенісні комплекси, тому клуби почали масово їх встановлювати ще з 1990-х років. У деяких містах вони буквально витіснили класичні тенісні майданчики.

Окремий поштовх відбувся тоді, коли падел став медійним продуктом. Поява організованих турів і трансляцій зробила гру помітною: фінали почали показувати на телебаченні, а великі бренди зайшли в спонсорство. Це дало поштовх до формування професійної індустрії від локальних клубів до світових серій турнірів.

Іспанія також дала паделу його головних зірок. Хуан Леброн, Алехандро Галан і Пакіто Наварро багато років визначали рівень світового туру. Леброн і Галан як дует були першими у світовому рейтингу та виграли разом понад 30 титулів, тривалий час утримуючи домінування в чоловічому паделі. Пакіто Наварро стабільно входив до топ-5 світового рейтингу і залишався одним із найвидовищніших гравців туру.

Зараз іспанські гравці регулярно очолюють світові рейтинги та виступають у провідних турнірах, таких як World Padel Tour та Premier Padel, які визначають структуру професійного паделу у світі.

Іспанія давно перестала бути просто однією з країн, де популярний падел. Вона стала центром його розвитку, місцем, де виростають зірки і створюється інфраструктура, яку наслідують інші держави. Саме тут падел пройшов шлях від елітної гри до масового національного спорту, який сьогодні активно підкорює світ.