Сьогодні Шахтар вперше в історії грає на легендарному Стемфорд Брідж у ролі господарів. А приймає він, як усім нам відомо, грецький АЕК. Це другий тур групового етапу Ліги чемпіонів, і це перший у сезоні наш домашній суперник. На нього Terrikon.com звертає особливу увагу…

На жаль, але афінський клуб підходить до матчу Ліги чемпіонів у чудовій формі, сповнений амбіцій.

У грецькій Суперлізі команда посідає друге місце, відстаючи від лідера Панатінаїкоса лише на очко. Після 6 турів у "жовто-чорних" 4 перемоги та 2 нічиї, з чудовою різницею м’ячів 16:3. Останній результат - впевнена домашня перемога над ОФІ з рахунком 3:0. У плей-офф кваліфікації Ліги чемпіонів греки впевнено пройшли болгарський Левскі (0:0 і 4:0), а в першому турі групового етапу перемогли вдома австрійський ЛАСК 1:0. Команда Марко Ніколіча залишається непереможеною з середини серпня (поразка в Суперкубку Греції від ОФІ) і підходить до матчу з Шахтарем із серією з трьох перемог поспіль у всіх турнірах (до речі, Шахтар теж).

АЕК - один із найтитулованіших клубів Греції. Заснований 13 квітня 1924 року грецькими біженцями з Константинополя/Стамбула, клуб одразу ж став символом національної ідентичності, що підтверджує орел на гербі. За століття афіняни завоювали 14 чемпіонських титулів та 16 Кубків Греції, тричі здобували "золотий дубль". У єврокубках АЕК — єдиний грецький клуб, який доходив до чвертьфіналів усіх чотирьох головних турнірів УЄФА: Кубка чемпіонів (1968/69), Кубка УЄФА (півфінал 1976/77), Кубка володарів кубків (1996/97 та 1997/98) і Ліги конференцій (2025/26). В Україні, як відомо, таким досягненням теж може похвалитися лише одна команда, і це — знову-таки Шахтар.

Головний тренер АЕК — серб Марко Ніколіч, який очолив команду влітку минулого року. Під його керівництвом "жовто-чорні" вже стали чемпіонами Греції. Ніколіч — прагматичний і гнучкий фахівець. Його команди зазвичай грають у компактних схемах 4-2-3-1 або 4-4-2 (іноді з ромбом у центрі), роблять акцент на жорсткому середньому блоці, коротких дистанціях між лініями та швидких переходах з оборони в атаку. АЕК добре пресингує, особливо високо, ефективно використовує стандартні ситуації та флангові атаки. Команда фізично потужна, дисциплінована і вміє контролювати темп.

В принципі, Шахтарю варто побоюватися саме цих якостей: високої організованості, вміння швидко переключатися на контратаки та небезпеки при стандартних ситуаціях. Треба ще враховувати, що греки рідко допускають великі розриви між лініями і чудово вміють "вбивати" матчі, коли ведуть у рахунку.

Ну, а що собою представляють підопічні Ніколіча? Який склад він викотить сьогодні проти Шахтаря?

АЕК — це поєднання досвіду та креативності. У нападі виділяються добре відомий серб Лука Йович (колишній гравець Реала та Мілана) та новачок, угорський футболіст Барнабаш Варга. Йович — класичний "дев’ятий" номер із чудовим ударом та вмінням відкриватися, створює безліч моментів (другий показник xG у всій Суперлізі). Варга, незважаючи на нещодавню травму стегна, мобільний та ініціативний. Ці двоє забили по 4 голи у фінальній групі національного чемпіонату й ділять лідерство за цим показником. Пасами їх забезпечують хорват Ловро Майєр, гравець збірної (вже 7 гольових передач у всіх турнірах з початку сезону) та румун Разван Марін — автор переможного голу в матчі з ЛАСК і один із лідерів за кількістю асистів. Майєр і Марін створюють величезну кількість моментів, віддають безліч проникаючих пасів, добре працюють між лініями та виконують стандартні положення. Плюс — Жоао Маріо з величезним досвідом виступів за збірну Португалії. Плюс — неймовірно холоднокровний фін Каан Кайрінен, також гравець своєї збірної.

Досвідчений капітан Петрос Манталос, серб Міят Гачінович та захисники — хорват Домагой Віда (так-так, саме той, а не тезка) і камерунець Гарольд Мукуді — додають стабільності та міцності. Ще одна яскрава постать у захисті — португалець Феліпе Релваш, різкий гравець із чудовою реакцією, неперевершений майстер перехоплень. Лінія воротарів теж надійна, хоча албанець Томас Стракоша зараз травмований і місце у воротах займає італійський ветеран Альберто Бріньолі.

Ну, і не забуваймо про такого джокера, як українець Олександр Зубков. Свого місця в складі у Ніколіча він ще не знайшов, але перший гол за АЕК уже забив. І хто знає — чи не вирішить хитрий сербський тренер випустити його проти Шахтаря, щоб, як казав класик, лікувати подібне подібним?

АЕК, безперечно, сильна команда. Але вона лише здається командою без слабких місць. Забиваючи багато, вона за гольовою конверсією (відсотком реалізованих моментів) — одна з найгірших серед лідерів. Начебто мало пропускаючи, вона не входить до числа лідерів за відборами. Захисники, здається, діють щільно, але позбавити м’яча команди, що швидко пасують, у них виходить далеко не завжди. Іноді підводить концентрація, за що афінян постійно критикують у пресі.

Але є й більш фундаментальний недолік, особливо цікавий у світлі завтрашнього матчу. Ось що писало з цього приводу видання Sportime зовсім недавно: "Далеко від свого стадіону та сама команда показує зовсім інше обличчя. У неї немає тієї ж інтенсивності, їй складніше нав’язати свою гру і часто не вдається зберігати ініціативу протягом тривалих відрізків. Однак команда з амбіціями АЕК не може в такій великій мірі залежати від домашнього поля".

Адже сьогодні АЕК гратиме саме не на своєму стадіоні. Ось і подивимося, як "орли" пройдуть випробування "донецьким Лондоном".