Валерій Васильович Лобановський народився в Києві 6 січня 1939 року. Виступав на позиції нападника за «Динамо» Київ (1959—1964), «Чорноморець» Одеса (1965—1966), «Шахтар» Донецьк (1967—1968).

Чемпіон СРСР 1961-го року. Володар Кубка СРСР 1964-го року. Провів два матчі за збірну СРСР та два матчі за олімпійську збірну СРСР.

Перейшовши після закінчення кар’єри футболіста на тренерську роботу, очолював «Дніпро» Дніпропетровськ (1968—1973) та «Динамо» Київ (1973—1982, 1984—1990, 1996—2002).

Під керівництвом Лобановського київське «Динамо» вісім разів перемагало в чемпіонаті СРСР та п’ять разів — у чемпіонаті України. У доробку тренера разом із біло-синіми шість перемог у Кубку СРСР, три — у Кубку України, а також тріумфи в Кубку володарів кубків 1975-го й 1986-го років та в Суперкубку УЄФА 1975-го року.

Очолювана Валерієм Лобановським збірна СРСР була бронзовим призером Олімпіади-1976 та срібним — Євро-1988, а збірна Кувейту, з якою також працював Валерій Васильович, має в активі бронзу Азійських ігор 1994 року. Національну збірну України Метр очолював у 2000—2001 роках.

Валерій Лобановський нагороджений Рубіновим орденом УЄФА «За заслуги» та орденом ФІФА «За заслуги».

Помер легендарний тренер 13 травня 2002 року в Запоріжжі.

Під егідою Української асоціації футболу проводиться Турнір Валерія Лобановського.