Владислав Лупашко став найкращим тренером жовтня в УПЛ. Ще донедавна майже нікому не відомий, він стрімко вознісся в зірки. Зараз здається, що кращої заміни Маркевичу й бути не могло - хоча тоді, у червні, багато хто був упевнений, що це фігура глибоко тимчасова. Terrikon.com вивчає "феномен Лупашка" і ставить запитання: а чи існує він взагалі?

Для тих, хто стежить за Першою лігою (а таких українських уболівальників напрочуд чимало), Лупашко виник зовсім не з нізвідки. Минулого сезону він влаштував там шоу, вивівши на підсумкове перше місце Інгулець. Причому це була сувора боротьба з Карпатами - і красива перемога. Лупашко створив команду, яка, маючи значно менший ресурс, ніж у Львові, показувала футбол ефективніший і цікавіший, забила набагато більше за суперника, а пропустила трохи менше. Фініш вийшов просто прекрасний - сім перемог поспіль із загальною різницею 18:3, причому вишенька на тортику - 2:1 саме з Карпатами в останньому турі!

Це виглядало дуже красиво, і кому б це не оцінити, як не самим же Карпатам. На початку червня вони зробили Лупашку пропозицію, від якої відмовитися було не те що неможливо, але важко. Він і не став. Ходили чутки, що емоційний президент Інгульця Олександр Поворознюк на смерть образився. Але з боку цього ніхто не побачив. Проводжав Лупашка він тепло і світло: "Це молодий, талановитий і неймовірно перспективний тренер. Гра, яку Інгулець демонстрував протягом сезону, відповідала найвищим професійним стандартам. І найголовніше, що Владислав Вікторович, як людина і тренер - переможець, якого ми з великою жалістю, але великою вдячністю і легким серцем відпускаємо у світ нових викликів. Удачі тобі, Владе!"

Взяли його тренером молодіжної команди - як то кажуть, "на виріст". Але сталося непередбачене. Уже за півтора тижні Мирон Маркевич, який розійшовся з керівництвом у принципових питаннях (надто амбітні плани, занадто великі трансферні запити), залишив посаду головного тренера Карпат. І Лупашко її тут же зайняв. Ця казка декому з боку здалася дивною, наче спеціально організованою. Ми теорії змови будувати не будемо, а рушимо далі.

Коли стартував нинішній сезон УПЛ, Карпати стало лихоманити. Лупашко скаржився на те, що колектив ще не збитий, не сформований. Що не вистачило якісних спаринг-партнерів у підготовчий період. "Нічого, будемо наздоганяти по ходу сезону", - сказав він. І почав втрачати одне очко за іншим. Після 9 турів у Карпат було всього 2 перемоги, 3 нічиї та аж 4 поразки (щоправда, 3 з них - від Динамо, Шахтаря і Полісся). Але в жовтні пішли перемоги, одна за одною (щоправда, 2 з них - над Оболонню і Лівим берегом). Карпати перестрибнули з нижньої частини турнірної таблиці у верхню і стали отримувати безліч компліментів за добре організовану гру.

Ось на цій хвилі Лупашко і був визнаний найкращим тренером жовтня. Цікаво, що за весь цей місяць Карпати не пропустили жодного гола, щоправда, і забили лише два (по одному - у ворота Руху та Оболоні). Не найчарівніші показники, погодьтеся. Але головне - що команду почали сприймати як певний феномен, як тренерський продукт, здатний стабільно приносити очки.

Відповідно, і сприйняття Лупашка в УПЛ - вже інше: його вважають сучасним тренером, мислячим організатором гри, сильним аналітиком та вмілим маніпулятором, здатним у процесі гри виконати з командою потрібні дії. І тут доречно буде згадати людину, яку сам він називає своїм наставником у тренерській справі, - Сергія Лавриненка, який спершу Лупашка тренував як гравця, а потім взяв до себе в помічники, коли спершу виводив Інгулець до УПЛ, а потім намагався його там затвердити.

Ну так от, Лавриненко про свого учня говорив: "Я запропонував Владиславу стати тренером, коли він ще був чинним гравцем. Я бачив, що в нього хороші задатки як наставника, і я хотів із ним працювати. Лупашко відрізнявся тим, що він умів аналізувати матчі, помилки, дії суперника. Владислав ще раніше фактично був тренером, який виходив на поле, він дуже добре розумів гру. Як провідник моїх ідей на футбольному полі". Для повноти картини додамо, що зараз Лавриненко - помічник Лупашка в Карпатах. Як то кажуть, життя грає людиною...

Зрозуміти "метод Лупашка" добре допомагає один приклад, який сам він якось наводив в інтерв'ю: "Мені не сподобалася наша гра в матчі з командою, яка добре володіла м'ячем. Не могли якісно здійснити пресинг. Я довго думав, і в підсумку зрозумів, що наші нападники не до кінця правильно створюють умови для пресингу. Центральні півзахисники виконували величезний обсяг роботи, але нам не вистачало від форвардів правильного розташування тіла, направлення захисників у потрібні зони. Я знайшов ці моменти, відобразив за допомогою графіки і знайшов аналогічні моменти у європейської команди. Вийшло дуже наочно, наші нападники за два тижні почали якісніше працювати, і всій команді стало легше".

Втім, говорити про якийсь сформований метод ще занадто рано - Лупашко тільки починає. Але ясно, що в його особі УПЛ отримала дуже неординарного фахівця. Здається, що він - не чужий на цьому святі життя. Звісно, турнірна доля ще може підкинути йому небачених випробувань, але початок покладено класний. І визнання тренером місяця в його еволюції - зовсім не зайве!