Радянські єврокубкові досягнення Шахтаря виглядають досить скромними, проте є один факт, яким можна пишатися: донецька команда жодного разу не програла тоді на своєму полі. Хоча суперники траплялися найсильніші з можливих.

Terrikon.com проводить ревізію всіх цих матчів, переконуючись, як непросто було часом тому поколінню "гірників"...

Треба зазначити, що за всю історію участі клубів СРСР в єврокубках тільки ще дві, як і Шахтар, мають нуль поразок на рідних полях. І це не київське Динамо і зовсім не Спартак. Це одеський Чорноморець і єреванський Арарат. Але матчів в їхньому активі менше: у вірмен - 8, у "моряків" - всього 5. У Шахтаря - більше, 9. Розглянемо їх по порядку.

15 вересня 1976. Шахтар - Динамо Берлін 3:0

Перший суперник не був особливо статусний, але і хлопчиком для биття - теж. А європейський досвід мав більш-менш солідний: берлінці стартували в єврокубку вже втретє, і одного разу (в Кубку кубків 1971/72) дійшли до півфіналу (де програли, до речі, московським одноклубникам - але, до речі, лише по пенальті). Євродебют у Шахтаря вийшов фантастичним: 3:0 з голами Володимира Роговського, Михайла Соколовського та Віталія Старухіна - бідні німці не були раді, що з'явилися в цьому ще невідомому світу Донецьку...

20 жовтня 1976. Шахтар - Гонвед 3:0

У наступному раунді Кубка УЄФА Шахтар отримав суперника приблизно того ж класу, але з набагато славнішою історією - в 50-х за Гонвед грала половина чудової збірної Угорщини, включаючи легендарного Ференца Пушкаша. Але до середини 70-х від колишньої слави залишився лише пил. І опору донеччанам, які набрали куражу, угорці надати не змогли. Голи забивали той самий Старухін, а також Валерій Шевлюк і Олександр Васін. "Гості виглядали деморалізованими і ніякої командної організації не продемонстрували", - підводив підсумок "Советский спорт".

8 грудня 1976. Шахтар - Ювентус 1:0

Перша велика європейська перемога в історії донецького клубу, про яку ми розповідали окремо, тому повторюватися не будемо. Нагадаємо лише, що вона вже нічого не вирішувала: в Турині господарі виграли 3:0 і в Донецьку могли собі дозволити розслабитися.

27 вересня 1978. Шахтар - Барселона 1:1

Ситуація, аналогічна попередній: до Донецька Шахтар повертався, отримавши в гостях повну торбинку, ті самі 0:3. Але на полі абсолютно переповненого стадіону Локомотив Юрій Резнік швидко розпечатав каталонські ворота, породивши шалені надії. Втім, вони розвіялися, як дим, на 34-й хвилині, коли найкращий європейський бомбардир попереднього сезону австрієць Ганс Кранкл зрівняв рахунок. Так все і закінчилося - Барса, ведена великим голландцем Йоханом Неескенсом, спокійно, оберігаючи свої ноги і нерви, довела справу до кінця. А Шахтар отримав у дебютному Кубку кубків результат, яким міг пишатися.

19 вересня 1979. Шахтар - Монако 2:1

Шахтар проводив один із найкращих своїх сезонів, і в цьому світлі Монако не здавався таким вже серйозним суперником. На той момент цей клуб ще виглядав екзотично, ледь не як якийсь Люксембург. У другому таймі Шахтар у своїй тодішній манері майже зiм'яв суперника - і, здавалося, два зразкові голи Соколовського вирішили питання. Але французи примудрилися - і завдали удару у відповідь. Публіка все одно була задоволена перемогою, якої, однак, не вистачило - в гостях Шахтар поступився 0:2 і вибув з боротьби за Кубок УЄФА.

17 вересня 1980. Шахтар - Айнтрахт 1:0

Франкфуртці прибули в статусі володарів Кубка УЄФА і, звичайно, перевершували Шахтар за класом, але не за хитрістю. Це спрацювало, коли Старухін, як він один це міг, впав плазом у німецькому штрафному майданчику від легкого дотику суперника - і сам же реалізував пенальті, чесно призначений суддею. У мерзенну дощову погоду господарі відстояли мінімальну перевагу, від якої в Німеччині залишилися лише спогади - 0:3 з дублем дивовижного корейця Бум Кун Ча...

28 вересня 1983. Шахтар - Б 1901 4:2

Після деякої перерви Шахтар повернувся до Європи як володар Кубка СРСР - і впевнено розібрався на старті з данським суперником. Це був скромний провінційний клуб з міста Нюкебінг, який лише вдруге переміг у Кубку Данії, без зірок і, чесно кажучи, без амбіцій. Розгромивши його в гостях 5:1, "гірники" вдома почувалися абсолютно спокійно. І хоча почали з автоголу Соколовського, тут же виправилися (рахунок зрівняв Сергій Морозов), а потім і сам "Бригадир" виправився. І хоча датчанам на 77-й хвилині вдалося зрівняти рахунок, нічого вони не змінили - тільки викликали на свою голову ще два голи від того ж Морозова і Віктора Грачова.

19 жовтня 1983. Шахтар - Серветт 1:0

Наступний суперник виглядав серйозніше - 14-разовий чемпіон Швейцарії, у складі якого було кілька гравців збірної країни, а також запрошена зірка - бельгієць Мішель Ренкін, срібний призер Євро-1980 і учасник чемпіонату світу 1982. Не мудруючи лукаво, гості окопалися біля своїх воріт і терпляче відбивалися весь матч - мабуть, боялися донецької атаки, від якої так постраждали нещодавно бідні данці. І цілком могли відбитися, якби Грачов вже в кінцівці матчу не зважився на дальній удар. М'яч вдарився об штангу і відскочив у сітку.

21 травня 1984. Шахтар - Порту 1:1

Вперше пробившись до чвертьфіналу єврокубка, вперше отримавши європейську весну, Шахтар зіткнувся там із суперником ще вищого класу - одним із трьох португальських гpaндів, який вступав у чергову "золоту пору" з кількома майбутніми призерами Євро-1984 і володарем Золотої бутси-83 Фернанду Гомешем. Прикро поступившись на виїзді 2:3 (виграючи 2:0 по ходу справи), "гірники" вдома трималися гідно. Поле їм, безумовно, допомагало в той несподівано сніжний день, але й гра була. І Грачов зумів відкрити рахунок у метушні біля воріт суперника, і залишалося протриматися 25 хвилин. Але Порту зрівняв рахунок - і цього вистачило для загальної перемоги. Так Шахтар завершив свою європейську епопею радянського періоду - не на наймажорнішій ноті, але непереможений у рідних стінах.