У свій час, досліджуючи різні чудові сезони в історії 'Шахтаря', ми детально розбирали 1973 - знаковий у плані народження нової, великої команди. Але взагалі, цей сезон був настільки аномальним, що проситься повернення до нього – саме до цієї самої аномалії. Про все це згадує Terrikon.com...

На той момент у радянському футболі проблема 'договорняків' стала вже настільки очевидною, що її визнала навіть спортивна влада. Щоправда, у таких відвертих термінах вони не висловлювалися, але говорили про підвищення рівня змагання тощо. З метою цього всього в сезоні 1973 вигадали нововведення - післяматчеві пенальті. Тобто, якщо команди робили нічию, то потім били післяматчеві пенальті - доти, доки якась із них таки не візьме гору. Щоправда, якщо за повноцінну перемогу давали два очки, то за перемогу у серії пенальті – лише одне. Той, хто програв, зрозуміло, не отримував нічого в обох випадках.

Експеримент нічого не вирішив, команди швидко навчилися домовлятися і в цих умовах, і наступного року пенальтійне божевілля наказало довго жити. Але весь сезон 1973 року воно проіснувало повністю, з першого туру і до останнього. У результаті, наприклад, 'Шахтар' доводив справу до серії пенальті 7 разів протягом року. І, до речі, це були перші такі серії взагалі в історії клубу. Спочатку з цим завданням гірники справлялися добре, потім - не дуже. Давайте простежимо за розвитком подій.

Перший випадок глядачі могли спостерігати у 4-му турі, 28 квітня, на стадіоні 'Шахтар', де гостями виступали московські динамівці. Зігравши 1:1, команди стали бити пенальті. Тут московський клуб відразу промазав (Єврюжихін послав м'яч вище воріт). У третьому ударі люб'язністю у господарів відповів Звягінцев - його удар відбив воротар Пільгуй. Потім настала черга донецького голкіпера Дегтерьова, який парирував п'ятий 'постріл' москвичів у виконанні Маховікова. Долю серії вирішив Дудинський в останній спробі - 'Шахтар' виграв із рахунком 1:1 (4:3).

19 травня у 8-му турі 'Шахтар' вдало 'відстрілявся' у Ростові. Після нульової нічиєї суперники зробили по два вдалі удари з 11-метрової позначки. А потім ростовчани почали мазати, не забивши більше жодного разу. У той же час донеччани били без промаху - Коньков, Звягінцев, Жуков та Яремченко. Підсумковий рахунок – 0:0 (4:2).

А ось зі 'Спартаком' у Москві стався повний провал. 16 липня в матчі 15-го туру нульова нічия вилилася в серію пенальті, де у донецької команди мазали всі, крім Губича, який пробивав першим. А потім не змогли впоратися зі своїми завданнями Коньков, Звягінцев, Дудинський та Яремченко. Особливо дивним це виглядало у виконанні Конькова, який взагалі пенальті виконував бездоганно. Але цього разу не зміг обдурити воротаря Прохорова, котрий відбив його удар. Рахунок матчу – 0:0 (1:5).

Наступна спроба виявилася вдалою та найдовшою. Вже в наступному турі 22 липня з мінським 'Динамо' після нульової нічиї пролунала серія з 20 (!) ударів. Гравці обох команд рішуче відмовлялися промахуватись. 16 ударів лягли точно в ціль. Потім, щоправда, у гравців почали здавати нерви. Мінчани промазали двічі, 'Шахтар' – одного разу. Вирішальний гол у нашої команди – на рахунку Васіна, результат – 0:0 (9:8).

На цей момент, як бачимо, у 'Шахтаря' з післяматчевими пенальті статистика була цілком благополучною - перемога у трьох із чотирьох серій. Але потім почались проблеми. У 20-му турі, 12 серпня у Тбілісі після чергової нульової нічиї команди теж влаштували змагання, без промаху виконавши по 5 ударів (у 'Шахтаря' - Коньков, Дудинський, Васін, Яремченко та Звягінцев). Довелося продовжити. У господарів Дзодзуашвілі послав м'яч у ціль. У гостей до м'яча підійшов Ванкевич - і послав його у 'молоко'. У підсумку – 0:0 (5:6).

Далі - 16 вересня, 24-й тур, матч у Донецьку проти 'Кайрата'. Чергова нульова нічия. І знову в післяматчевій серії до певного часу (по три удари) - без промахів (у 'Шахтаря' - Коньков, Жуков і Васін). Але далі забивали лише гості, які реалізували дві останні спроби. А у 'Шахтаря' Дудинський та Яремченко забити не змогли. Рахунок – 0:0 (3:5).

Тепер у донеччан було з початку сезону 6 післяматчевих серій - і в них рівний баланс, по 3 перемоги та поразки. Останній шанс 'вийти в плюс' вони втратили наприкінці чемпіонату, у 28-му турі, 14 жовтня, після нульової нічиї з 'Араратом' на своєму полі. Картина вийшла практично тією ж, що і у випадку з 'Кайратом': по три удари без промахів у обох команд (і герої у 'Шахтаря' все ті ж - Коньков, Жуков і Васін), а потім два промахи (і знову-таки , від тих же невдах - Яремченка та Дудинського). 'Шахтар' програв із рахунком 0:0 (3:4).

У результаті, 'Шахтар', як бачимо, через всі ці шалені нововведення недорахувався чотирьох очок. Якби нічиї вважалися, як завжди, донецька команда стояла б у турнірній таблиці рядком вище – не на 6-му, а на 5-му місці, замість тбіліссців. Нічого б у її долі це не змінило б - виходу до Кубка УЄФА 5-те місце все одно не давало. Але було б, звичайно, трохи приємніше.

У будь-якому випадку, нескінченні пенальті, які, здавалося, мали радувати публіку, дуже скоро набридли. Наприкінці сезону вболівальники вже з відвертою нудьгою спостерігали за цими дуелями, до яких самі виконавці теж належали без особливого ентузіазму. А загалом, ідея видихнулася. А 'договорняки' залишилися.