67 років по тому, або Повернення романтики

Чвертьфінал Ліги чемпіонів УЄФА повернув футбол на багато десятиліть тому, в ті часи, коли багато забивали навіть не найвищі стадії найвідповідальніших турнірів. Terrikon.com подумки переноситься в перші роки існування турніру, щоб оцінити, до яких стандартів наблизилися нинішні бомбардири...

Перші матчі чвертьфінальної стадії Ліги чемпіонів виявилися неймовірно результативними (18 голів), перевершивши всі очікування вболівальників. Такого у головному європейському турнірі не бачили вже 67 років. У сезоні 1956/57, на зорі існування Кубка чемпіонів, на тій же стадії у перших матчах сумарно забили 19 голів. Тобто рекорд встояв, але майже повторений. Друге коло підтримало цей тренд – у підсумку, чвертьфінал загалом виявився надзвичайно рясним на голи.

Але якщо зараз це таки феномен, то для футболу 50-х таке було нормою. Тільки на початку 60-х, з приходом Каттеначіо, бомбардири надовго заспокоїлися. Але ми – про 50-х. Давайте пройдемося по чвертьфіналах усіх турнірів того десятиліття.

У першому розіграші 1955/56 перше коло чвертьфіналу зібрало врожай у 15 голів. Найбільший внесок зробили французький Реймс та угорський Вереш Лобого (4:2). Добре попрацював Реал із Партизаном (4:0) та шотландський Хіберніан із Юргордерном (3:1). Матчі-відповіді вийшли ще результативнішими - 21 гол. Реймс та Вереш Лобого забили 8 голів (4:4), але головне шоу видав Мілан, який обіграв віденський Рапід 7:2. У сумі, чвертьфінал подарував уболівальникам 36 голів – по 4.5 у середньому за гру!

Наступний сезон - той рекордний, про який ми згадували на початку. У першому колі чвертьфіналу забили 19 голів (Атлетік Більбао – Манчестер Юнайтед 5:3, Фіорентина – Грассхопперс 3:1, Реал – Ніцца 3:0, Црвена Звезда – ЦДНА Софія 3:1). Фаза у відповідь виявилася скромнішою - всього 15 голів. Найрезультативнішим став матч у Ніцці, де Реал знову переміг 3:2. Можна звернути увагу на те, що у 6 матчах із 8 один суперник (а то й два) забивав 3 і більше м'ячів.

У сезоні 1957/58 перше коло чвертьфіналу принесло врожай у 17 голів. Причому майже половина була забита в одному матчі – на Сантьяго Бернабеу, де Реал просто знищив Севілью 8:0. Це був бенефіс Альфредо Ді Стефано, який зробив покер, причому два останні голи забив на трьох останніх хвилинах. Матчі-відповіді виявилися менш результативними - всього 15 голів. Тут виділяється поєдинок у Белграді, де Црвена Зірка та Манчестер Юнайтед розіграли вогненну нічию 3:3. Це був останній матч знаменитих 'малюків Басбі' - на шляху додому літак з англійською командою розіб'ється у мюнхенському аеропорту.

А ось наступний сезон вже приніс результати зовсім іншого порядку. З 8 матчів два закінчилися нульовими нічиїми, були й такі результати, як 1:1 та 2:0. У підсумку, перше коло чвертьфіналу принесло всього 9 голів у 4 матчах, а друга - 12. Цілком уже показники наступної епохи. Осібно стояв, як завжди в ті роки, мадридський Реал, який продовжував забивати, як заведений. Щоправда, в Австрії у Вінера він не зміг виграти і не зміг йому забити (0:0), але вже вдома відігрався сповна – 7:1. І знову соло Ді Стефано, і знову він відзначився чотирма голами.

У розіграші 1959/60 результативний футбол повернувся. У чвертьфіналі його в основному забезпечили два іспанські транди. Барселона двічі виграла у Вулверхемптона з принизливим рахунком 4:0 та 5:2. Реал спочатку програв Ніцці 2:3, але вдома як завжди взяв своє 4:0. Всього ж у перших чотирьох матчах стадії у ворота команд влетіло 17 м'ячів, у поєдинках у відповідь - 14.

Тут варто відзначити подальше, тому що воно дуже яскраво характеризує футбол того часу. У півфіналі Реал влаштував майстер клас Барселоні, яка після усунення Вулверхемптону здавалася неперевершеною. Але куди там – мадридський ворог двічі обіграв її з рахунком 3:1 (три голи Ференца Пушкаша та один – Ді Стефано). А в паралельному півфіналі немислимі речі творив франкфуртський Айнтрахт. На стадії чвертьфіналу він скромно здолав австрійський Вінер (2:1, 1:1), але потім на нього зійшло якесь разюче натхнення. Шотландський Рейнджерс був розбитий вщент двічі - 6:1 і 6:3. Нічого подібного у півфіналах головного клубного турніру Європи не було ні до, ні після.

Ну, а потім відбувся теж неповторний фінал, у якому Айнтрахт забив, начебто, достатньо - тричі. Але отримав від Реала у свої ворота – сім (хет-трик Ді Стефано та покер Пушкаша)! В історії Кубка/Ліги чемпіонів цей фінал перевершити за результативністю поки що не вдалося нікому.

Цей дивовижний матч підбив підсумок футбольному десятиліттю, в якому забивали, як дихали. Наставали нові часи. У жодному з наступних п'яти чвертьфіналів не забивали понад 14 голів за одне коло. Моду перехопили італійські клуби зі своїми залізобетонними захисними схемами. І залишалося тільки згадувати божевільні 50-ті...

Але ми дожили до сезону 2023/24 – і побачили, як найкращі європейські клуби воскрешають перед нами романтичні часи. Кожен із цих матчів мав свій сюжет, скрізь – свої пояснення підвищеної результативності. Але в цьому випадку важливий сам факт. Ми це бачили!